Посада в ОП може стати перешкодою для можливого балотування Буданова в президенти – NYT
Джерело: The New York Times
Президент України Володимир Зеленський призначив очільника Головного управління розвідки (ГУР) Міноборони України Кирила Буданова керівником Офісу президента.
Ця посада залишалася вакантною кілька тижнів після відставки Андрія Єрмака, який пішов з посади через корупційний скандал. Єрмак також був головним переговорником Києва з питань миру.
Призначення 39-річного Буданова відбувається на тлі переговорів України зі США щодо завершення війни з Росією, а також дискусій про можливість проведення виборів у разі досягнення перемир’я. Перехід Буданова на політичну посаду також означає кадрові зміни у керівництві української розвідки.
Як зазначає NYT, Кирило Буданов вважався ймовірним політичним конкурентом Зеленського, однак його членство у президентській адміністрації може ускладнити потенційне балотування.
Зеленський, коментуючи призначення, наголосив, що Україна “потребує більшої уваги до питань безпеки” та розвитку оборонних структур.
Видання зазначає, що Буданов має міцні контакти у США, пройшов підготовку в програмі, підтриманій ЦРУ, а після поранення лікувався у військовому медичному центрі імені Волтера Ріда.
У 2020 році Зеленський призначив його керівником Головного управління розвідки. Під керівництвом Буданова ГУР проводило операції на окупованих територіях та в Росії. Після початку повномасштабної війни він став однією з найвідоміших публічних фігур, пов’язаних із сектором безпеки. Також Буданов відповідав за переговори щодо обміну полоненими.
- Президент України Володимир Зеленський повідомив, що запропонував очільнику Головного управління розвідки (ГУР) Міноборони України Кирилу Буданову стати новим керівником Офісу президента.
- Кирило Буданов повідомив, що прийняв пропозицію президента Володимира Зеленського очолити Офіс президента.
У Фінляндії після оголошення Google про інвестиції на 13 мільярдів євро в ШІ-інфраструктуру посилилася дискусія про навантаження дата-центрів на енергосистему. Опозиція закликає запровадити загальнонаціональну систему дозволів для таких об’єктів, щоб уникнути дефіциту електроенергії та стрибків цін.
Ізраїль заявив про знищення підземної інфраструктури “Хезболли” на хребті Алі аль-Тахер у південному Лівані. Для підриву, за даними ізраїльської сторони, використали понад 1 100 тонн вибухівки, а після вибуху USGS зафіксувала землетрус магнітудою 4,1.
Один із найвідоміших середньовічних артефактів Європи – гобелен із Байо – вперше від часу свого створення майже тисячу років тому виставили у Великій Британії. 70-метрове полотно тимчасово передали Британському музею з Франції.
Марокко відкинуло звинувачення у причетності до масового переходу понад 70 тисяч людей до іспанської Сеути в липні. У Рабаті заявили, що доказів участі марокканської влади немає, а країну намагаються використати у внутрішній політичній боротьбі в Іспанії.
Дводенний космічний саміт у Парижі мав продемонструвати готовність Європи серйозно інвестувати у власний космічний сектор. Натомість він показав, що без значно більших державних витрат ЄС і далі залежатиме від США у доступі до космосу.