Посадовець Кремля, причетний до депортації українських дітей, був прихильником неонацистів – Reuters
Джерело: Reuters
Олексій Петров, радник в офісі уповноваженої президента Росії з прав дитини Марії Львової-Бєлової, яку Міжнародний кримінальний суд звинувачує в причетності до депортації українських дітей, у підлітковому віці цікавився рухами прихильників переваги білої раси та неонацизму.
Як розповіли у виданні, коли Петров був у віці від 16 до 19 років (зараз йому 27 років), він зробив принаймні три дописи у соціальних мережах, які містили відео, зображення або повідомлення від ультраправої організації, що виникла в Росії та пропагує перевагу білої раси, а також три зображення та гасла, пов’язані з неонацизмом.
При цьому логін Петрова у Skype містить назву організації прихильників переваги білої раси Wotanjugend, а в Instagram – зашифроване посилання на Адольфа Гітлера, яке широко використовується в ультраправих колах.
Матеріали, опубліковані Олексієм Петровим в Інтернеті між 2011 і 2014 роками, залишалися в його обліковому записі в соціальних мережах до кінця липня цього року.
Утім, після запитань від журналістів Reuters він видалив деякі відео, скасував підписку на дві ультраправі онлайн-групи та зробив один із своїх акаунтів приватним.
ДОВІДКОВО. 17 березня МКС видав ордери на арешт Путіна та російської уповноваженої з прав дитини Марії Львової-Бєлової за ймовірну схему депортації українських дітей до Росії – практику, яку російський уряд називає порятунком дітей, заперечуючи, що депортація є примусовою.
Росія, яка не ратифікувала Римський статут, відхилила це рішення, назвавши позов “юридично недійсним” і “обурливим”.
Своєю чергою, МВС Росії оголосило в розшук суддю Міжнародного кримінального суду (МКС) Томоко Акане.
- Президія асамблеї країн-учасниць Римського статуту занепокоєна повідомленням про видачу владою Російської Федерації додаткового ордера на арешт судді Міжнародного кримінального суду (МКС).
- Президент США Джо Байден звернувся до федерального уряду з проханням поділитися доказами російських воєнних злочинів в Україні з Міжнародним кримінальним судом (МКС) у Гаазі.
Кількість жертв масованої російської атаки на Київ зросла до п’яти. У лікарні померла одна з постраждалих, яка перебувала у тяжкому стані.
Стали відомі імена рятувальників ДСНС, які загинули внаслідок повторного російського удару по цивільному підприємству в Харкові в ніч на 15 червня.
Унаслідок ракетно-дроновї атаки по Києву в ніч на 15 червня пошкоджень зазнала будівля Вищого антикорупційного суду.
Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсакхна відреагував на пошкодження Києво-Печерської лаври внаслідок російської атаки, заявивши, що удар по одній із найважливіших християнських святинь свідчить про зневагу Росії до світової культурної спадщини.
Унаслідок російської атаки на Київ пошкоджено Національну кіностудію імені Олександра Довженка. Внаслідок влучання виникла пожежа, а також було зруйновано костюмний цех, де зберігалася найбільша та найстаріша костюмна колекція України.