Посадовець Кремля, причетний до депортації українських дітей, був прихильником неонацистів – Reuters
Джерело: Reuters
Олексій Петров, радник в офісі уповноваженої президента Росії з прав дитини Марії Львової-Бєлової, яку Міжнародний кримінальний суд звинувачує в причетності до депортації українських дітей, у підлітковому віці цікавився рухами прихильників переваги білої раси та неонацизму.
Як розповіли у виданні, коли Петров був у віці від 16 до 19 років (зараз йому 27 років), він зробив принаймні три дописи у соціальних мережах, які містили відео, зображення або повідомлення від ультраправої організації, що виникла в Росії та пропагує перевагу білої раси, а також три зображення та гасла, пов’язані з неонацизмом.
При цьому логін Петрова у Skype містить назву організації прихильників переваги білої раси Wotanjugend, а в Instagram – зашифроване посилання на Адольфа Гітлера, яке широко використовується в ультраправих колах.
Матеріали, опубліковані Олексієм Петровим в Інтернеті між 2011 і 2014 роками, залишалися в його обліковому записі в соціальних мережах до кінця липня цього року.
Утім, після запитань від журналістів Reuters він видалив деякі відео, скасував підписку на дві ультраправі онлайн-групи та зробив один із своїх акаунтів приватним.
ДОВІДКОВО. 17 березня МКС видав ордери на арешт Путіна та російської уповноваженої з прав дитини Марії Львової-Бєлової за ймовірну схему депортації українських дітей до Росії – практику, яку російський уряд називає порятунком дітей, заперечуючи, що депортація є примусовою.
Росія, яка не ратифікувала Римський статут, відхилила це рішення, назвавши позов “юридично недійсним” і “обурливим”.
Своєю чергою, МВС Росії оголосило в розшук суддю Міжнародного кримінального суду (МКС) Томоко Акане.
- Президія асамблеї країн-учасниць Римського статуту занепокоєна повідомленням про видачу владою Російської Федерації додаткового ордера на арешт судді Міжнародного кримінального суду (МКС).
- Президент США Джо Байден звернувся до федерального уряду з проханням поділитися доказами російських воєнних злочинів в Україні з Міжнародним кримінальним судом (МКС) у Гаазі.
Росія готується до посилення атак на Україну після того, як переговори щодо мирного врегулювання, за оцінкою близьких до Кремля джерел, зайшли у глухий кут.
Група країн, зокрема Польща, планує повернутися до обговорення використання заморожених російських активів.
26 серпня у Криворізькому районі троє гірників загинули під час виконання підземних робіт. Працівники опинилися на найнижчій точці шахтного ствола — горизонті −1568 метрів.
Уряд Угорщини на чолі з Петером Мадяром вперше назвав Росію “загрозою”, змінивши зовнішньополітичний курс після багаторічного правління колишнього прем’єр-міністра Віктора Орбана.
Президент спільно з Головнокомандувачем ЗСУ Михайлом Драпатим відвідав військових 80-ї окремої десантно-штурмової бригади на одному з напрямків та обговорив посилення оборони.