Посадовець Кремля, причетний до депортації українських дітей, був прихильником неонацистів – Reuters

Джерело: Reuters

Олексій Петров, радник в офісі уповноваженої президента Росії з прав дитини Марії Львової-Бєлової, яку Міжнародний кримінальний суд звинувачує в причетності до депортації українських дітей, у підлітковому віці цікавився рухами прихильників переваги білої раси та неонацизму.

Як розповіли у виданні, коли Петров був у віці від 16 до 19 років (зараз йому 27 років), він зробив принаймні три дописи у соціальних мережах, які містили відео, зображення або повідомлення від ультраправої організації, що виникла в Росії та пропагує перевагу білої раси, а також три зображення та гасла, пов’язані з неонацизмом.

При цьому логін Петрова у Skype містить назву організації прихильників переваги білої раси Wotanjugend, а в Instagram – зашифроване посилання на Адольфа Гітлера, яке широко використовується в ультраправих колах.

Матеріали, опубліковані Олексієм Петровим в Інтернеті між 2011 і 2014 роками, залишалися в його обліковому записі в соціальних мережах до кінця липня цього року.

Утім, після запитань від журналістів Reuters він видалив деякі відео, скасував підписку на дві ультраправі онлайн-групи та зробив один із своїх акаунтів приватним.

ДОВІДКОВО. 17 березня МКС видав ордери на арешт Путіна та російської уповноваженої з прав дитини Марії Львової-Бєлової за ймовірну схему депортації українських дітей до Росії – практику, яку російський уряд називає порятунком дітей, заперечуючи, що депортація є примусовою.

Росія, яка не ратифікувала Римський статут, відхилила це рішення, назвавши позов “юридично недійсним” і “обурливим”.

Своєю чергою, МВС Росії оголосило в розшук суддю Міжнародного кримінального суду (МКС) Томоко Акане.

У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 13 березня. З початку доби відбулося 129 бойових зіткнень.

Служба зовнішньої розвідки України отримала дані про плани Кремля розширили флот танкерів, котрі транспортують нафту під прапором РФ. Відповідне рішення продиктоване дедалі частішими прецедентами затримань танкерів “тіньового флоту” РФ європейськими країнами та США.

12 березня у Бухаресті президенти України та Румунії – Володимир Зеленський і Нікушор Дан – підписали три міждержавні документи. Йдеться про рамкову домовленість щодо співпраці в енергетичній сфері, спільну заяву про виробництво оборонної продукції, а також декларацію про встановлення стратегічного партнерства між Україною та Румунією.

Доходи Росії від експорту нафти у лютому скоротилися до найнижчого рівня з часів повномасштабного вторгнення в Україну. Поки західні санкції обмежують продажі та змушують до більших знижок, Київ, своєю чергоб, продовжує атаки на нафтову інфраструктуру Крелмя, повідомило Міжнародне енергетичне агентство у щомісячному огляді ринку.

У рамках зниження наступального потенціалу російського агресора 11-го та у ніч на 12 березня підрозділи Сил оборони України завдали серії уражень по військових об’єктах противника.