Посадовець Кремля, причетний до депортації українських дітей, був прихильником неонацистів – Reuters
Джерело: Reuters
Олексій Петров, радник в офісі уповноваженої президента Росії з прав дитини Марії Львової-Бєлової, яку Міжнародний кримінальний суд звинувачує в причетності до депортації українських дітей, у підлітковому віці цікавився рухами прихильників переваги білої раси та неонацизму.
Як розповіли у виданні, коли Петров був у віці від 16 до 19 років (зараз йому 27 років), він зробив принаймні три дописи у соціальних мережах, які містили відео, зображення або повідомлення від ультраправої організації, що виникла в Росії та пропагує перевагу білої раси, а також три зображення та гасла, пов’язані з неонацизмом.
При цьому логін Петрова у Skype містить назву організації прихильників переваги білої раси Wotanjugend, а в Instagram – зашифроване посилання на Адольфа Гітлера, яке широко використовується в ультраправих колах.
Матеріали, опубліковані Олексієм Петровим в Інтернеті між 2011 і 2014 роками, залишалися в його обліковому записі в соціальних мережах до кінця липня цього року.
Утім, після запитань від журналістів Reuters він видалив деякі відео, скасував підписку на дві ультраправі онлайн-групи та зробив один із своїх акаунтів приватним.
ДОВІДКОВО. 17 березня МКС видав ордери на арешт Путіна та російської уповноваженої з прав дитини Марії Львової-Бєлової за ймовірну схему депортації українських дітей до Росії – практику, яку російський уряд називає порятунком дітей, заперечуючи, що депортація є примусовою.
Росія, яка не ратифікувала Римський статут, відхилила це рішення, назвавши позов “юридично недійсним” і “обурливим”.
Своєю чергою, МВС Росії оголосило в розшук суддю Міжнародного кримінального суду (МКС) Томоко Акане.
- Президія асамблеї країн-учасниць Римського статуту занепокоєна повідомленням про видачу владою Російської Федерації додаткового ордера на арешт судді Міжнародного кримінального суду (МКС).
- Президент США Джо Байден звернувся до федерального уряду з проханням поділитися доказами російських воєнних злочинів в Україні з Міжнародним кримінальним судом (МКС) у Гаазі.
У перший день тристоронніх переговорів в Абу-Дабі російська делегація вимагала низку обмежень проти НАТО. Заявлені Москвою пункти включали відмову від подальшого розширення альянсу, скорочення військової присутності у країнах, що вступили туди після 1997 року, а також скорочення військової співпраці блоку з Україною та іншими пострадянськими державами.
Італія найближчим часом може призупинити постачання Україні ракет Aster для зенітно-ракетних комплексів SAMP/T через виснаження власних запасів.
Уряд Південної Кореї передбачив у бюджетному запиті на 2027 рік $100 млн допомоги Україні. Кошти планують спрямувати через трастовий фонд НАТО, гуманітарні програми та програму підтримки країн, постраждалих від збройних конфліктів. Це рішення пов’язане з обіцянкою президента Лі Чже Мьона надати Україні комплексну допомогу на $100 млн, яку він оголосив у липні.
Російські атаки на промислові підприємства, енергетичну інфраструктуру та логістичні мережі дедалі сильніше тиснуть на економіку України. Зупинка металургійних потужностей і проблеми з експортом зерна скорочують доходи країни та посилюють дефіцит державного бюджету.
Рада Європейського Союзу продовжила на два роки, до 15 листопада 2028 року, мандат військової місії EUMAM, котра займається підготовкою українських військовослужбовців. На цей період місії виділили майже 300 млн євро.