Посередники G20 планують десяток зустрічей, щоб знайти спільну мову щодо війни Росії в Україні – Bloomberg

Джерело: Bloomberg

Головні посередники країн Групи двадцять планують зустрічатися частіше в найближчі тижні, оскільки вони намагаються знайти спільну мову щодо того, як описати війну Росії в Україні до саміту лідерів у вересні.

Якщо лідери G20 не сформують спільну заяву щодо війни, то Індія стане першою з 2008 року головою G20, яка не змогла опублікувати комюніке. Індія хоче уникнути такої ситуації.

“У нас буде від 10 до 12 раундів”, — сказав індійський бюрократ Амітабх Кант. 

Зустрічі міністрів фінансів та керівників центральних банків в Індії цього року завершилися без комюніке, оскільки деякі країни хотіли називати війну Росії в Україні “конфліктом”, в той час, як інші члени G20 не погоджувались з цим.

Наразі учасники переговорів намагаються, щоб “всі навколо дійшли до спільної згоди”, але всередині групи все ще існують великі розбіжності, сказав Амітабх Кант. 

1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.