«Посилення ППО»: глава МЗС про пріоритети засідання Ради Україна — НАТО
Джерело: Дмитро Кулеба у коментарі POLITICO
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба сподівається, що засідання Ради Україна-НАТО 10 січня супроводжуватиметься швидкими зобов’язаннями посилити протиповітряну оборону країни, аби відбити хвилі масованих ракетних атак РФ.
Перш за все ми очікуємо від зустрічі прискорення прийняття важливих рішень щодо подальшого зміцнення можливостей протиповітряної оборони України. Як щодо сучасних систем, так і щодо їх боєприпасів, – зазначив Кулеба у заяві. – Ми глибоко вдячні всім нашим партнерам, які продовжують надавати Україні засоби для захисту її неба, — додав він.
Рада Україна-НАТО збирається 10 січня в Брюсселі у відповідь на нещодавнє збільшення ракетних ударів з боку Росії по містах України. Масовані атаки росіян призвели до загибелі десятків цивільних.
Минулого тижня Україна закликали Альянс зібрати засідання для обговорення протиповітряної оборони після того, як Москва завдала ударів по Києву, Харкову та іншим українським містам, використовуючи комбінації безпілотників іранського виробництва Shahed і хвилі крилатих і балістичних ракет.
Зауважимо, на запит української сторони Рада Україна-НАТО проведе надзвичайне засідання у відповідь на масовані російські ракетні та дронові обстріли територій України.
Додамо, що у НАТО заявили про засудження останніх масованих ракетних ударів по Україні з боку РФ. Альянс запевнив у продовженні підтримки українських сил у боротьбі проти росіян.
8 січня у вечірньому відеозверненні президент Володимир Зеленський зазначив, що провів нараду відносно подальшої міжнародної роботи та висловив сподівання на посилення української ППО. 9 січня Зеленський провів засідання Ставки Верховного Головнокомандувача, учасники якого проаналізували останні масовані атаки РФ та ефективність Повітряних сил.
У Міністерстві закордонних справ прокоментували масовану атаку РФ на Україну 2 січня і закликали іноземних партнерів прискорити постачання Україні додаткових систем ППО, бойових дронів та далекобійних ракет.
- 29 грудня війська РФ здійснили наймасованішу повітряну атаку по Україні, випустивши загалом 158 повітряних цілей. Більшість вдалось збити.
- 2 січня Сили ППО знищили 72 ракети та 35 БпЛА.
- Президент Литви Ґітанас Науседа прокоментував масовану атаку РФ на Україну й зазначив, що Україні потрібно більше систем протиповітряної оборони.
- Президент України Володимир Зеленський прокоментував чергову масштабну ракетну атаку РФ по Україні.
- В ISW зреагували на чергову масовану атаку росіян по Україні. Фахівці вважають, що окупанти намагатимуться адаптуватись до можливостей української ППО.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.
Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.
Станом на вечір 30 вересня у Київській, Чернігівській та Житомирській областях, а також Києві запровадили аварійні відключення електроенергії внаслідок зумовленого російським обстрілом перевантаження обладнання.
30 вересня міністр закордонних справ Андрій Сибіга повідомив, що Україна ініціювала терміновий розгляд гуманітарної катастрофи в тимчасово окупованих Олешках на засіданні Постійної ради ОБСЄ.
За доказовою базою Служби безпеки довічний термін за ґратами з конфіскацією майна отримали двоє російських агентів. Засуджені на замовлення ФСБ коригували російський вогонь у п’яти регіонах України.