«Посилення ППО»: глава МЗС про пріоритети засідання Ради Україна — НАТО
Джерело: Дмитро Кулеба у коментарі POLITICO
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба сподівається, що засідання Ради Україна-НАТО 10 січня супроводжуватиметься швидкими зобов’язаннями посилити протиповітряну оборону країни, аби відбити хвилі масованих ракетних атак РФ.
Перш за все ми очікуємо від зустрічі прискорення прийняття важливих рішень щодо подальшого зміцнення можливостей протиповітряної оборони України. Як щодо сучасних систем, так і щодо їх боєприпасів, – зазначив Кулеба у заяві. – Ми глибоко вдячні всім нашим партнерам, які продовжують надавати Україні засоби для захисту її неба, — додав він.
Рада Україна-НАТО збирається 10 січня в Брюсселі у відповідь на нещодавнє збільшення ракетних ударів з боку Росії по містах України. Масовані атаки росіян призвели до загибелі десятків цивільних.
Минулого тижня Україна закликали Альянс зібрати засідання для обговорення протиповітряної оборони після того, як Москва завдала ударів по Києву, Харкову та іншим українським містам, використовуючи комбінації безпілотників іранського виробництва Shahed і хвилі крилатих і балістичних ракет.
Зауважимо, на запит української сторони Рада Україна-НАТО проведе надзвичайне засідання у відповідь на масовані російські ракетні та дронові обстріли територій України.
Додамо, що у НАТО заявили про засудження останніх масованих ракетних ударів по Україні з боку РФ. Альянс запевнив у продовженні підтримки українських сил у боротьбі проти росіян.
8 січня у вечірньому відеозверненні президент Володимир Зеленський зазначив, що провів нараду відносно подальшої міжнародної роботи та висловив сподівання на посилення української ППО. 9 січня Зеленський провів засідання Ставки Верховного Головнокомандувача, учасники якого проаналізували останні масовані атаки РФ та ефективність Повітряних сил.
У Міністерстві закордонних справ прокоментували масовану атаку РФ на Україну 2 січня і закликали іноземних партнерів прискорити постачання Україні додаткових систем ППО, бойових дронів та далекобійних ракет.
- 29 грудня війська РФ здійснили наймасованішу повітряну атаку по Україні, випустивши загалом 158 повітряних цілей. Більшість вдалось збити.
- 2 січня Сили ППО знищили 72 ракети та 35 БпЛА.
- Президент Литви Ґітанас Науседа прокоментував масовану атаку РФ на Україну й зазначив, що Україні потрібно більше систем протиповітряної оборони.
- Президент України Володимир Зеленський прокоментував чергову масштабну ракетну атаку РФ по Україні.
- В ISW зреагували на чергову масовану атаку росіян по Україні. Фахівці вважають, що окупанти намагатимуться адаптуватись до можливостей української ППО.
Військовослужбовець 30-ї окремої механізованої бригади Костянтин Власенко з позивним “Маґура”, який провів 491 день на бойовій позиції, розповів, що пережити складні умови йому допомагав, зокрема, роман Стівена Кінга “Аутсайдер”. Книжку захиснику надіслала дружина, поки він перебував на передовій.
Станом на 25 жовтня українські безпілотники атакували шість із приблизно десяти великих підприємств російської каучукової промисловості. Загалом по них, згідно з підрахунками, завдали 11 результативних ударів. Синтетичні каучуки застосовують під час виробництва військової техніки, тоді як окремі види полімерів, пов’язаних із каучуковою промисловістю, використовують як компоненти твердого ракетного палива, на якому працюють, зокрема, балістичні ракети “Іскандер-М”.
Колишній секретар Ради національної безпеки і оборони та колишній виконувач обов’язків президента Олександр Турчинов прокоментував заяву президента Володимира Зеленського про те, що в 2014 році Україна могла відкинути російські війська й не допустити подальшої ескалації війни.
Надвечір 27 жовтня російські війська атакували об’єкт критичної інфраструктури у Дніпрі, повідомив голова ОВА Олександр Ганжа.
Морський експорт російської нафти скоротився до найнижчого рівня за п’ять тижнів, попри відновлення роботи ключового балтійського порту Приморськ, свідчать дані відстеження танкерів.