«Посилення ППО»: глава МЗС про пріоритети засідання Ради Україна — НАТО
Джерело: Дмитро Кулеба у коментарі POLITICO
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба сподівається, що засідання Ради Україна-НАТО 10 січня супроводжуватиметься швидкими зобов’язаннями посилити протиповітряну оборону країни, аби відбити хвилі масованих ракетних атак РФ.
Перш за все ми очікуємо від зустрічі прискорення прийняття важливих рішень щодо подальшого зміцнення можливостей протиповітряної оборони України. Як щодо сучасних систем, так і щодо їх боєприпасів, – зазначив Кулеба у заяві. – Ми глибоко вдячні всім нашим партнерам, які продовжують надавати Україні засоби для захисту її неба, — додав він.
Рада Україна-НАТО збирається 10 січня в Брюсселі у відповідь на нещодавнє збільшення ракетних ударів з боку Росії по містах України. Масовані атаки росіян призвели до загибелі десятків цивільних.
Минулого тижня Україна закликали Альянс зібрати засідання для обговорення протиповітряної оборони після того, як Москва завдала ударів по Києву, Харкову та іншим українським містам, використовуючи комбінації безпілотників іранського виробництва Shahed і хвилі крилатих і балістичних ракет.
Зауважимо, на запит української сторони Рада Україна-НАТО проведе надзвичайне засідання у відповідь на масовані російські ракетні та дронові обстріли територій України.
Додамо, що у НАТО заявили про засудження останніх масованих ракетних ударів по Україні з боку РФ. Альянс запевнив у продовженні підтримки українських сил у боротьбі проти росіян.
8 січня у вечірньому відеозверненні президент Володимир Зеленський зазначив, що провів нараду відносно подальшої міжнародної роботи та висловив сподівання на посилення української ППО. 9 січня Зеленський провів засідання Ставки Верховного Головнокомандувача, учасники якого проаналізували останні масовані атаки РФ та ефективність Повітряних сил.
У Міністерстві закордонних справ прокоментували масовану атаку РФ на Україну 2 січня і закликали іноземних партнерів прискорити постачання Україні додаткових систем ППО, бойових дронів та далекобійних ракет.
- 29 грудня війська РФ здійснили наймасованішу повітряну атаку по Україні, випустивши загалом 158 повітряних цілей. Більшість вдалось збити.
- 2 січня Сили ППО знищили 72 ракети та 35 БпЛА.
- Президент Литви Ґітанас Науседа прокоментував масовану атаку РФ на Україну й зазначив, що Україні потрібно більше систем протиповітряної оборони.
- Президент України Володимир Зеленський прокоментував чергову масштабну ракетну атаку РФ по Україні.
- В ISW зреагували на чергову масовану атаку росіян по Україні. Фахівці вважають, що окупанти намагатимуться адаптуватись до можливостей української ППО.
6 грудня внаслідок операції Департаменту активних дій ГУР МО України та Руху опору російській окупації в Херсонській області ліквідовано двох загарбників та їхній транспортний засіб.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 5 грудня. Загалом від початку доби відбулося 180 бойових зіткнень.
4 грудня під час 20-го засідання Комітет ЮНЕСКО із захисту культурних цінностей у разі збройного конфлікту ухвалив рішення про внесення ще 19 українських об’єктів культурної спадщини до Міжнародного списку культурних цінностей під посиленим захистом. Загальна кількість українських об’єктів у Списку культурних цінностей під посиленим захистом зросла до 46.
Повномасштабна війна РФ проти України спричинила безпрецедентні руйнування природного середовища, знищення екосистем і масштабне забруднення повітря, ґрунтів та водних ресурсів. За даними Державної екологічної інспекції, станом на сьогодні сума завданих довкіллю збитків становить 6,01 трлн грн, що є найбільшими ековтратами, зафіксованими в Європі за сучасної історії.
Колишній голова Офісу президента Андрій Єрмак, який залишив посаду наприкінці листопада, продовжує обіймати щонайменше дев’ять посад у державних органах та консультативних радах.