«Посилення ППО»: глава МЗС про пріоритети засідання Ради Україна — НАТО
Джерело: Дмитро Кулеба у коментарі POLITICO
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба сподівається, що засідання Ради Україна-НАТО 10 січня супроводжуватиметься швидкими зобов’язаннями посилити протиповітряну оборону країни, аби відбити хвилі масованих ракетних атак РФ.
Перш за все ми очікуємо від зустрічі прискорення прийняття важливих рішень щодо подальшого зміцнення можливостей протиповітряної оборони України. Як щодо сучасних систем, так і щодо їх боєприпасів, – зазначив Кулеба у заяві. – Ми глибоко вдячні всім нашим партнерам, які продовжують надавати Україні засоби для захисту її неба, — додав він.
Рада Україна-НАТО збирається 10 січня в Брюсселі у відповідь на нещодавнє збільшення ракетних ударів з боку Росії по містах України. Масовані атаки росіян призвели до загибелі десятків цивільних.
Минулого тижня Україна закликали Альянс зібрати засідання для обговорення протиповітряної оборони після того, як Москва завдала ударів по Києву, Харкову та іншим українським містам, використовуючи комбінації безпілотників іранського виробництва Shahed і хвилі крилатих і балістичних ракет.
Зауважимо, на запит української сторони Рада Україна-НАТО проведе надзвичайне засідання у відповідь на масовані російські ракетні та дронові обстріли територій України.
Додамо, що у НАТО заявили про засудження останніх масованих ракетних ударів по Україні з боку РФ. Альянс запевнив у продовженні підтримки українських сил у боротьбі проти росіян.
8 січня у вечірньому відеозверненні президент Володимир Зеленський зазначив, що провів нараду відносно подальшої міжнародної роботи та висловив сподівання на посилення української ППО. 9 січня Зеленський провів засідання Ставки Верховного Головнокомандувача, учасники якого проаналізували останні масовані атаки РФ та ефективність Повітряних сил.
У Міністерстві закордонних справ прокоментували масовану атаку РФ на Україну 2 січня і закликали іноземних партнерів прискорити постачання Україні додаткових систем ППО, бойових дронів та далекобійних ракет.
- 29 грудня війська РФ здійснили наймасованішу повітряну атаку по Україні, випустивши загалом 158 повітряних цілей. Більшість вдалось збити.
- 2 січня Сили ППО знищили 72 ракети та 35 БпЛА.
- Президент Литви Ґітанас Науседа прокоментував масовану атаку РФ на Україну й зазначив, що Україні потрібно більше систем протиповітряної оборони.
- Президент України Володимир Зеленський прокоментував чергову масштабну ракетну атаку РФ по Україні.
- В ISW зреагували на чергову масовану атаку росіян по Україні. Фахівці вважають, що окупанти намагатимуться адаптуватись до можливостей української ППО.
З початку 2026 року 75 українських громадян отримали вироки за публікацію фото і відео, на яких зафіксовано розміщення та пересування Сил оборони, зокрема розташування та робота ППО, а також результати ураження наземних об’єктів і повітряних цілей.
З тимчасово окупованої Херсонщини вдалося повернути на підконтрольну Україні територію ще одинадцять дітей. Це вісім хлопчиків і три дівчинки віком від 1 року і 1 місяця до 17 років.
Українські військові евакуювали пораненого бійця з передової за допомогою важкого повітряного дрона. До такого способу вдалися через активність російських безпілотників і заміновану місцевість, які унеможливлювали евакуацію наземним транспортом.
Лише 32% українців готові підтримати виведення українських військ із Донбасу в обмін на абстрактні гарантії безпеки від США та Європи. Проти такого сценарію виступили 60% опитаних. Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології, проведеного 12-21 вересня.
У Запоріжжі рятувальники дістали з-під завалів житлового будинку 22-річну Аліну, яка опинилася під уламками внаслідок російського авіаудару 10 жовтня. Дівчину вдалося знайти після того, як на сьомій годині пошукових робіт вона закричала з-під бетонної плити. Увесь цей час Аліна перебувала під завалами разом зі своєю бабусею, яка загинула.