Правлячі партії Німеччини розійшлися у питанні висилки сирійців
Джерело: Bild
Представники правлячих партій Німеччини по-різному оцінили перспективи повернення сирійських біженців на батьківщину з ФРН.
Під час візиту до передмістя Дамаска міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль заявив, що ніколи не бачив таких масштабних руйнувань. Щодо сирійських біженців у ФРН він зазначив: “Вони не зможуть повернутися найближчим часом. Тут практично неможливо жити гідно”.
Вадефуль є представником Християнсько-демократичного союзу (ХДС). Його висловлювання викликали незгоду в Міністерстві внутрішніх справ і в Християнсько-соціальному союзі (ХСС), котрий також входить до правлячої коаліції.
Громадянська війна в Сирії нарешті завершилася, і це дає підстави для оптимізму. Після її завершення люди, котрі не мають підстав для надання притулку, повинні повернутися на батьківщину, — зазначив генеральний секретар ХСС Мартін Хубер у коментарі Bild am Sonntag.
Один із представників ХСС у німецькому уряді — міністр внутрішніх справ Алексадер Добріндт. Після заяв Вадефуля в Дамаску його відомство повідомило Redaktionsnetzwerk Deutschland, що плани депортації сирійців із ФРН, “починаючи зі злочинців”, залишаються чинними. Міністерство також працює над угодою з Сирією, “яка зробить можливими такі повернення”.
Раніше стало відомо, що Добріндт має намір посилити міграційну політику країни — на зразок Данії.
Нещодавно Добріндт розпорядився зупиняти на кордоні осіб без віз або з підробленими документами — навіть якщо ті прагнуть отримати притулок. Водночас для деяких категорій мігрантів передбачили певні винятки: вагітні жінки, діти та хворі не підлягають негайному поверненню.
Добріндт також посилив прикордонний контроль: кількість поліцейських на кордонах зросла з 11 000 до 14 000.
Канцлер Фрідріх Мерц заявив, що “Німеччина оточена безпечними державами”, а тому “заяви на притулок мають розглядатися за межами країни”. Такий підхід вже викликав критику з боку Польщі, а також суперечки всередині правлячої коаліції, особливо з боку Соціал-демократичної партії Німеччини.
Раніше Мерц оголосив “національну надзвичайну ситуацію” у сфері міграції та ініціював кардинальні зміни в політиці прийому біженців.
Зокрема, влада вирішила активувати статтю 72 Договору про функціонування ЄС, яка дозволяє державам-членам у виняткових обставинах відступити від частини європейських норм для захисту громадського порядку та внутрішньої безпеки.
Результатом такого рішення стане:
- фактичне скасування дії Дублінського регламенту,
- посилення прикордонного контролю,
- та масштабні відмови у в’їзді для шукачів притулку.
Зауважимо, до цього влада Німеччини призупинила переселення осіб, які потребують особливого захисту, у межах програми Управління верховного комісара ООН у справах біженців (UNHCR).
Фрідріх Мерц пообіцяв помітні зміни в економічній політиці Німеччини та політиці надання притулку.
Бундестаг 29 січня схвалив запропоновану ХДС резолюцію про радикальне посилення міграційного законодавства. Цей план найбільшої опозиційної фракції німецького бундестагу передбачав, зокрема, постійний прикордонний контроль, можливість відмови прохачам притулку вже на кордоні та затримання іноземців, яких влада зобов’язала залишити країну.
Читайте також: В ЄС оприлюднили план захисту від напливу мігрантів
- Міністр фінансів Німеччини Крістіан Лінднер виступив із пропозицією запровадити для українських біженців окремий правовий статус, який дозволить знизити витрати на соціальні виплати та сприяти залученню біженців на ринок праці.
- Витрати на допомогу для біженців та мігрантів у Німеччині стрімко зростають. Якщо у 2021 році на підтримку цієї категорії населення виділили 5,9 млрд євро, то минулого року сума становила вже 12,2 млрд євро — понад чверть усіх витрат на допомогу з безробіття (42,6 млрд євро).
- У вересні до Німеччини в’їхала рекордна кількість нелегальних мігрантів, поліція зафіксувала понад 21 тисячу осіб.
Тимчасові сили ООН у Лівані (UNIFIL) висловили протест через дії ізраїльської авіації поблизу кордону. Військові Ізраїлю розпилили невідому хімічну сполуку, змусивши миротворців зупинити роботу та сховатися у безпечні місця на дев’ять годин.
Група правозахисних та юридичних організацій розпочала судовий процес проти адміністрації Дональда Трампа. Позов стосується січневого указу, який фактично заблокував видачу віз для громадян понад сімдесяти держав світу.
У Палаті представників США 2 лютого розпочався розгляд законопроєкту для відновлення фінансування урядових установ після часткового “шатдауну”. Остаточне голосування заплановане на вівторок, що дозволить уникнути тривалих перебоїв у роботі ключових відомств, включаючи Пентагон.
Мер Портленда Кіт Вілсон вимагає негайного виведення федеральних агентів ICE зі свого міста. Причиною став розгін денної демонстрації, під час якого силовики застосували газ та гумові кулі проти мирних громадян.
Президент Володимир Зеленський повідомив про офіційне визнання іранського Корпусу вартових ісламської революції (КВІР) терористичною організацією. Це рішення стало відповіддю на системну підтримку іранським режимом воєнної агресії та масоване використання безпілотників проти українських міст.