Правило сну «7:1» може подовжити життя на кілька років – дослідження
Джерело: Tom’s Guide
Регулярний сон тривалістю не менше семи годин і засинання приблизно в один і той самий час можуть знизити ризик передчасної смерті та додати до чотирьох років життя. Про це йдеться у великому дослідженні компанії Vitality та Лондонської школи економіки і політичних наук (LSE).
Дослідники проаналізували дані про сон 105 тисяч людей, зібрані за кілька років за допомогою фітнес-трекерів. Загалом йдеться про близько 47 мільйонів зафіксованих ночей.тЦю інформацію поєднали з медичними, соціально-економічними та страховими даними.
Головний висновок дослідження – важливим є не лише те, скільки годин людина спить, а й наскільки стабільним є її режим сну. Саме це дослідники називають правилом сну “7:1”.
Йдеться про просту звичку: людина має спати не менше семи годин і лягати спати в межах одного й того ж годинного проміжку – наприклад, завжди між 22:00 та 23:00 – щонайменше п’ять днів на тиждень.
За оцінками авторів дослідження, люди, які дотримуються такого режиму, мають на 24% нижчий ризик смертності порівняно з тими, хто спить менше семи годин і не має сталого часу засинання. У перерахунку це може означати від двох до чотирьох додаткових років життя, залежно від віку та загального стану здоров’я.
Дослідження також показало, що 41% людей у Великій Британії та США сплять менше семи годин на добу, а регулярний сон менш ніж шість годин пов’язаний із 20% вищим ризиком ранньої смерті.
Окремо науковці проаналізували лише фактор регулярності. Виявилося, що навіть дотримання стабільного часу засинання саме по собі може знизити ризик смертності на 31%, навіть без змін у загальній тривалості сну.
Заступниця генерального директора Vitality докторка Кеті Трайон пояснила, що люди часто недооцінюють важливість режиму.
“Більшість зосереджується лише на кількості годин сну – сім чи вісім. Але наше дослідження показало, що регулярність часу, коли людина лягає спати, має не менший, а подекуди й більший вплив”, – сказала вона.
За словами дослідників, стабільний сон позитивно впливає і на систему охорони здоров’я. Дотримання правила “7:1” може зменшити кількість госпіталізацій приблизно на 7%.
Водночас лише близько 10% людей уже дотримуються такого режиму. Це означає, що більшість потенційно можуть покращити стан здоров’я без ліків чи складних змін способу життя.
Автори дослідження підрахували, що якби хоча б чверть людей із порушеним сном почали спати за правилом “7:1”, це могло б додати десятки мільйонів років життя населенню Великої Британії та США.
Пояснюючи механізм впливу, дослідники зазначають: регулярний час засинання допомагає стабільно працювати внутрішньому біологічному годиннику людини. Саме він регулює вироблення гормонів, які відповідають за сон, енергію та обмін речовин. Коли цей ритм постійно порушується – наприклад, через нерегулярний графік або змінну роботу – зростають ризики для здоров’я.
Навіть якщо ідеально дотримуватися одного часу засинання складно, експерти радять принаймні намагатися спати достатню кількість годин і мінімізувати фактори, які погіршують сон.
- Нове дослідження припускає, що когнітивний розвиток починається набагато раніше, аніж вважалось, оскільки немовлята активно обробляються та класифікують навколишній світ з раннього віку.
Російський “Газпром” втретє за рік продовжив угоду про постачання російського газу до Сербії на три місяці — до кінця 2026 року. Умови залишаться незмінними, повідомив директор державної компанії “Сербіягаз” Душан Баятович.
Через 13 років після смерті австралійської рок-співачки Кріссі Амфлетт знайшли три її раніше невидані пісні, записані у 1998 році. Плівку з композиціями випадково виявили в гаражі.
Росія заявила, що оборонні підприємства у країнах Європи, які виробляють озброєння для України, може розглядати як потенційні військові цілі.
Станом на вечір 30 вересня у Київській, Чернігівській та Житомирській областях, а також Києві запровадили аварійні відключення електроенергії внаслідок зумовленого російським обстрілом перевантаження обладнання.
Вчені створили гідрогель із хлорофілом, який можна сильно стискати без пошкодження структури. На його основі дослідники розробили ін’єкційний пластир для серця та випробували його на свинях після інфаркту.