Прем’єр Баварії закликав скасувати соцдопомогу українським переселенцям
Джерело: Bild
Прем’єр-міністр землі Баварія та лідер Християнсько-соціального союзу Маркус Зедер закликав повністю анулювати фінансову підтримку українських переселенців у Німеччині.
Мовиться про тих, хто вже перебуває у країні, так і про новоприбулих.
Зокрема він закликав гарантувати, що всі, хто прибув з України, більше не отримуватимуть соціальні виплати в Німеччині.
У світі немає жодної країни, яка б ставилася до біженців з України так, як це робить Німеччина, – зазначив Зедер.
На його думку, соціальні виплати заважають інтеграції на ринку праці. Багато українців не працевлаштовуються, попри наявність освіти.
За даними Федерального агентства зайнятості Німеччини, станом на травень 2025 року рівень працевлаштування українців становив до 35%.
Разом з тим, у 2024 році Німеччина витратила 22,2 млрд євро на виплати іноземцям за програмою Bürgergeld, зокрема 6,3 млрд – на українських переселенців.
Раніше представники партії “Християнсько-соціальний союз” обурилися тим, що станом на сьогодні більш як 150 тисяч українських чоловіків призовного віку отримують у Німеччині соціальні виплати на загальну суму близько 1,3 млрд євро на рік. Переселенців закликали або повертатися та вступати до війська, або працювати.
Зокрема експерт ХСС із зовнішньої політики Штефан Маєр вимагає припинити ці виплати.
Необхідно покласти край отриманню соціальної допомоги українськими чоловіками призовного віку. Якщо майже 151 тисяча українців віком від 18 до 63 років отримують у нас підтримку – щось тут не так. Ця категорія осіб не має права на соціальну допомогу і повинна або працювати в Німеччині, або проходити військову службу в Україні, – зазначив політик.
З початку повномасштабної війни до Німеччини виїхало 304 144 українських чоловіків призовного віку. З них 150 660 досі отримують соцдопомогу як переселенці. Середній розмір соцвиплат станом на березень становив 882 євро на місяць. Відтак, загальна сума соціальних виплат для українців призовного віку становить 1,328 млрд євро на рік. До цієї суми входять як базові виплати, так і витрати держави на житло та додаткові потреби.
Зауважимо, міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський зазначив, що гроші, які мали б піти на соціальні виплати українським біженцям у Німеччині, слід віддавати Україні.
Про цю ідею він розповів на зустрічі з канцлером Німеччини Олафом Шольцом. Сікорський вважає, що соцвиплати можуть заохочувати українців залишатись у Німеччині.
Я запропонував йому, що допомогу, яку отримують українські біженці, – а це може становити до 1200 євро на місяць – краще було б передати безпосередньо Україні. Недобре, що існує фінансовий стимул бути в Німеччині замість того, щоб чоловіки воювали на фронті, а жінки відновлювали податкову базу, – зазначив Сікорський.
Тоді як міністр фінансів Німеччини Крістіан Лінднер виступив із пропозицією запровадити для українських біженців окремий правовий статус, який дозволить знизити витрати на соціальні виплати та сприяти залученню біженців на ринок праці.
Варто додати, що витрати на допомогу для біженців та мігрантів у Німеччині стрімко зростають. Якщо у 2021 році на підтримку цієї категорії населення виділили 5,9 млрд євро, то минулого року сума становила вже 12,2 млрд євро – понад чверть усіх витрат на допомогу з безробіття (42,6 млрд євро).
- Населення України з початку повномасштабного вторгнення Росії скоротилося на 10 мільйонів, або приблизно на чверть. Це пов’язано з еміграцією, падінням народжуваності та втратами на війні.
- Центр міжнародних інституційних порівнянь і міграційних досліджень при Інституті Ifo в Мюнхені провів опитування, яке свідчить, що близько 25% українських біженців у Європі не планують повертатися до України після війни.
- У вересні Національний банк України опублікував щомісячний огляд. Там згадано, зокрема, що з початку 2024 року Україну покинули ще 400 тисяч людей.
- У вересні до Німеччини в’їхала рекордна кількість нелегальних мігрантів, поліція зафіксувала понад 21 тисячу осіб.
Ірландія вдруге поспіль не братиме участі в Євробаченні та не транслюватиме конкурс. Національний мовник RTÉ пояснив рішення продовженням бойових дій і гуманітарною кризою в Газі.
Президент Румунії Нікушор Дан висунув євродепутата Зігфріда Мурешана на посаду прем’єр-міністра. Це вже третя спроба сформувати уряд після політичної кризи, яка триває з квітня
Глава Росії Володимир Путін передав під тимчасове управління російські активи Nestlé, “Ашана” та “Лемана Про” — колишньої мережі Leroy Merlin. Відповідний указ він підписав 17 вересня.
Росія і Китай наклали вето на резолюцію Ради Безпеки ООН, яка мала продовжити мандат незалежних експертів із контролю за санкціями проти Ірану. Документ підтримали 11 членів Радбезу, ще дві країни утрималися.
Державний департамент США повідомив Конгрес про плани продати Саудівській Аравії до 48 винищувачів F-35.