Прем’єр-міністр Латвії оголосив про відставку

Джерело: Reuters

14 серпня прем’єр-міністр Латвії Кріш’яніс Каріньш оголосив про свою відставку, пояснивши рішення розривом відносин із частинами багатопартійного правлячого уряду.

Цього четверга я подам президенту заяву про відставку – власну і цього кабінету, – заявив він на пресконференції.

Поряд зі своїми балтійськими сусідами, Литвою та Естонією, Латвія є провідним голосом у підштовхуванні Європейського Союзу та НАТО посилити тиск на Росію після її вторгнення в Україну.

Каріньш звинуватив партнерів по коаліції, які “блокують роботу задля процвітання та економічного зростання”.

Партія Каріньша керувала 1,9-мільйонною країною Європейського Союзу за підтримки консервативного “Національного альянсу” та Об’єднаного списку менших партій, що дало незначну парламентську більшість.

Однак, відносини з коаліцією зіпсувалися після відсутності згоди стосовно спільного кандидата на президентських виборах у травні.

У п’ятницю Каріньш зробив спробу залучити більше партій до уряду. До них увійшли ліва “Прогресивна партія”, “Зелені” та “Союз фермерів”, коаліція консервативних груп на чолі з Айварсом Лембергсом.

Партія Каріньша “Нова єдність” планує обрати свого кандидата на пост прем’єр-міністра 16 серпня.

Президент Едгарс Рінкевичс відповідає за надання новому прем’єр-міністру мандата на формування уряду. Цей кандидат також доведеться пройти іспит парламентським вотумом довіри.

Наступні парламентські вибори в Латвії заплановані на 2026 рік.

Після кількагодинних дебатів більшість депутатів проголосували за денонсацію угоди з Росією від 1998 року. Цей крок є відповіддю на виявлену “дезінформаційну діяльність” центру.

Австралійський штат Вікторія став першим в історії країни, який підписав офіційну угоду з корінними народами. Цей 34-сторінковий документ визнає репресії, завдані їм колонізацією.

Спеціалізований кримінальний суд визнав Юрая Цинтулу винним у тероризмі, але тепер його справа перейде до Верховного суду Словаччини. Адвокат оскаржив усі пункти вироку.

Профспілки виступають проти запропонованої урядом реформи трудового законодавства, яка спрощує звільнення та подовжує строкові договори.

Половина неконтактних племен може зникнути протягом наступного десятиліття, якщо не вжити заходів для їхнього збереження.