Президент Литви закликав західних партнерів негайно передати Україні більше систем ППО

Джерело: Ґітанас Науседа у Twitter (X)

Президент Литви Ґітанас Науседа прокоментував сьогоднішню масовану атаку РФ на Україну й зазначив, що Україні потрібно більше систем протиповітряної оборони.

Він зазначив, що 2 січня кияни знову розпочали свій ранок з авіаударів Росії по їхніх будинках.

“Загибель цивільних, руйнування та тероризм Кремля тривають. Українці творять дива з протиповітряною обороною, яку надав Захід, але їм потрібно більше. Системи протиповітряної оборони для України негайно!”, – закликав Науседа.

Зазначимо, що вночі 2 січня росіяни здійснили черговий масований ракетний удар по українських містах.

Ворог запустив десятки ударних безпілотників, крилатих та аеробалістичних ракет по Києву, Харкову, Миколаєву, Кропивницькому та інших населених пунктах.

У Києві зафіксовано низку руйнувань, зокрема влучання в житлові будинки, складське приміщення, супермаркет, газову інфраструктуру. В деяких районах столиці відсутнє електро- та водопостачання.

РФ також атакувала житлові райони Харкова.

Перший транш кредиту ЄС для України більше не включатиме 5,9 мільярда євро оборонного фінансування виробництва безпілотників, а натомість покриє 3,2 мільярда євро бюджетної підтримки.

Вже цього місяця Данія передасть Україні 15 000 далекобійних артилерійських пострілів. Партнери зреагували на запит Києва та переспрямували частину фінансування з боєприпасів короткої дальності на далекобійні артилерійські рішення.

Перший заступник військового омбудсмана Руслан Циганков заявив, що наказ головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського про обов’язкову ротацію військових після 60 діб на позиціях у більшості випадків не виконується. Такий висновок зробили за результатами розгляду скарг військовослужбовців.

У Кремлі обговорюють можливість нової хвилі мобілізації після виборів до Держдуми у вересні. Причиною називають нестачу особового складу на фронті та зниження темпів набору контрактників.

Росія посилює тиск на Білорусь, намагаючись використати її територію для розширення війни проти України та можливих операцій проти країн НАТО. Тим часом, самопроголошений президент країни Олександр Лукашенко намагається зберегти дистанцію від прямої участі у війні та покращити відносини із Заходом.