Президент Литви закликав західних партнерів негайно передати Україні більше систем ППО

Джерело: Ґітанас Науседа у Twitter (X)

Президент Литви Ґітанас Науседа прокоментував сьогоднішню масовану атаку РФ на Україну й зазначив, що Україні потрібно більше систем протиповітряної оборони.

Він зазначив, що 2 січня кияни знову розпочали свій ранок з авіаударів Росії по їхніх будинках.

“Загибель цивільних, руйнування та тероризм Кремля тривають. Українці творять дива з протиповітряною обороною, яку надав Захід, але їм потрібно більше. Системи протиповітряної оборони для України негайно!”, – закликав Науседа.

Зазначимо, що вночі 2 січня росіяни здійснили черговий масований ракетний удар по українських містах.

Ворог запустив десятки ударних безпілотників, крилатих та аеробалістичних ракет по Києву, Харкову, Миколаєву, Кропивницькому та інших населених пунктах.

У Києві зафіксовано низку руйнувань, зокрема влучання в житлові будинки, складське приміщення, супермаркет, газову інфраструктуру. В деяких районах столиці відсутнє електро- та водопостачання.

РФ також атакувала житлові райони Харкова.

11 листопада вранці та вдень російські війська атакували Харків ударними безпілотниками. Внаслідок чергових обстрілів у місті п’ятеро постраждалих.

Глава російської делегації на переговорах в Абу-Дабі Володимир Мединський повідомив, що дипломати Європейського Союзу не брали участі у переговорному процесі в ОАЕ.

На Одещині правоохоронці викрили групу медиків, котрі за 8 тисяч доларів обіцяли військовозобов’язаним чоловікам оформити інвалідність для отримання відстрочки від мобілізації. Санкція передбачає до восьми років позбавлення волі.

11 листопада президент Володимир Зеленський розповів, що Україна планує випробувати антибалістичну систему FREYJA вже взимку. Наша країна розробляє її спільно з європейськими партнерами.

У перший день тристоронніх переговорів в Абу-Дабі російська делегація вимагала низку обмежень проти НАТО. Заявлені Москвою пункти включали відмову від подальшого розширення альянсу, скорочення військової присутності у країнах, що вступили туди після 1997 року, а також скорочення військової співпраці блоку з Україною та іншими пострадянськими державами.