Президент ПАР підтвердив, що саміт BRICS відбудеться в офлайн-форматі попри орден на арешт Путіна

Джерело: MSN

Президент Південної Африки Сиріл Рамафоса заявив, що наступного місяця саміт БРІКС, на який отримав запрошення президент РФ Володимир Путін, відбудеться, незважаючи на ордер Міжнародного кримінального суду на арешт очільника Кремля.

“Ми плануємо провести “фізичний” саміт БРІКС. Усі ми бажаємо провести саміт, на якому ми зможемо дивитися один на одного. “Фізичного” саміту ми не проводили майже три роки. Цей не буде віртуальним”, – запевнив Рамафоса.

Водночас він зазначив, що саміт БРІКС точно відбудеться, і що нині його учасники завершують обговорення формату заходу.

ДОВІДКОВО. 17 березня досудова палата Міжнародного кримінального суду у Гаазі, юрисдикцію якого Москва не визнає, видала ордер на арешт російського лідера Володимира Путіна у зв’язку з депортацією українських дітей до Росії під час повномасштабної війни проти України. Ще один ордер на арешт видано стосовно уповноваженої з прав дитини при президентові Росії Марії Львової-Бєлової за тим самим звинуваченням.

У зв’язку з цим Південна Африка як підписант Міжнародного кримінального суду (МКС) зобов’язана заарештувати Путіна, якщо він візьме участь у переговорах між лідерами Бразилії, Росії, Індії та Китаю.

Раніше The Times повідомляло, що влада Південної Африки попросила російського президента Володимира Путіна не приїжджати на саміт БРІКС, а долучитися до зустрічі в онлайн-форматі.

Російські війська намагаються розділити Україну по Дніпру, завдаючи ударів по мостах та енергетичній інфраструктурі. Водночас влада щотижня оновлює заходи протидії таким атакам.

У вівторок, 10 листопада, на українсько-румунському кордоні тимчасово обмежать рух транспортних засобів через пункт пропуску «Солотвино — Сігету-Мармацієй». Обмеження діятимуть з 08:00 до 16:00 на в’їзд до Румунії.

Увечері 9 листопада російські війська завдали удару безпілотниками по енергетичній інфраструктурі Первомайського району Миколаївської області. Внаслідок атаки понад 60 тисяч споживачів залишилися без електроенергії.

Європейські країни нарощують військову та фінансову підтримку України, однак поки не можуть повністю компенсувати можливе скорочення американської допомоги. Найбільша залежність Києва від Вашингтона зберігається у трьох сферах: протиповітряній обороні, військовій розвідці та супутниковому зв’язку.

Школи у прифронтових регіонах України краще пристосувалися до дистанційного навчання під час відключень електроенергії, ніж заклади в інших областях. Зокрема, 75% освітян у прифронтових громадах можуть без труднощів вийти на зв’язок під час знеструмлень. У неприфронтових регіонах цей показник становить 50%.