Президент підписав указ щодо Стратегії морської безпеки України
Джерело: Володимир Зеленський/Telegram
17 липня президент Володимир Зеленський підписав указ, яким ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони щодо нової Стратегії морської безпеки України.
Документ враховує “безпекові зміни та новації, які вдалося забезпечити, зокрема, в Чорному морі та в розвитку українських сил”.
С підписав указ, який уводить в дію рішення РНБО щодо нової Стратегії морської безпеки України… Це сучасна стратегія, і реалізуємо її разом з нашими партнерами. Найближчим часом я збираюсь обговорити з ними деталі цієї стратегії. З тими, хто так само, як і ми, бажає стабільної безпеки для своїх регіонів та всього світу, – наголосив Зеленський.
Також глава держави висловив вдячність працівникам державних інституцій, військовим, спеціальним службам та усім представникам громадянського суспільства України, хто був залучений до підготовки Стратегії.
Додамо, що 6 липня Зеленський анонсував розробку нової стратегії України на морі.
2 липня президент обговорив з майбутнім генсеком НАТО Марком Рютте взаємодію України з Північноатлантичним альянсом.
Раніше командувач ВМС України, віцеадмірал Олексій Неїжпапа повідомив, що через атаки Києва, Чорноморський флот Росії переніс майже всі свої боєздатні кораблі з окупованого Криму до інших місць. Це зробило головний військово-морський центр РФ неефективним.
Зокрема українські ракети та морські безпілотники завдали серйозної шкоди базі в Севастополі. Ця база є логістичним центром, виконує важливі функції для Росії, включаючи ремонт, технічне обслуговування, навчання та зберігання боєприпасів.
Також Україна знищила або пошкодила 27 російських військових кораблів, зокрема п’ять через підрив на морських мінах. Чорноморський флот нині здебільшого використовується для логістики, контролю над прибережною територією та запуску ракет “Калібр” по Україні.
- Колишній директор ЦРУ та екскомандувач коаліціями під проводом США в Іраку та в Афганістані генерал Девід Петреус став співавтором книжки “Конфлікт: еволюція ведення війни з 1945 року до України”. У ній, зокрема. розповідається, чому контрнаступ ЗСУ 2023 року не приніс очікуваних результатів.
- За оцінками Інституту вивчення війни, Росія цілеспрямовано розміщує військові об’єкти поблизу цивільних районів у тимчасово окупованому Криму, намагаючись стримати українські удари.
- 23 червня на пляж Учкуївка у тимчасово окупованому Криму впали уламки ракети. Окупаційна влада заявила про чотирьох загиблих осіб, та понад 150 поранених. Спершу Росія заявила, що збила українську ракету ATACMS. Однак, згодом Москва відмовилася від цієї версії та звинуватила Київ у “навмисній атаці” на пляж.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.