Президент Південної Кореї проігнорував допит у справі про заколот
Джерело: Yonhap News
Президент Південної Кореї Юн Сок Йоль проігнорував повістку на допит у справі про оголошення короткочасного воєнного стану 3 грудня. Допит мав відбутися 18 грудня в Управлінні з розслідування корупції серед високопосадовців (CIO), однак президент не з’явився.
Спільна слідча група запросила Юна прибути до офісу директора з інформаційних технологій у Квачхоні, що на південь від Сеула, о 10:00. Проте, за даними слідства, адміністрація президента неодноразово відмовлялася приймати повістку або повертала її назад.
Юну Сок Йолю висунули звинувачення в підбурюванні до заколоту через введення воєнного стану. Відповідно до процедури, парламент проголосував за імпічмент президента. Поки Конституційний суд розглядає справу, Юн відсторонений від виконання обов’язків глави держави.
Очільник CIO О Дон Ун заявив на засіданні законодавчого комітету Національної асамблеї, що повістки відхиляють “навмисно”. Він пообіцяв, що агентство вживатиме “законних” заходів для забезпечення явки президента на допит.
Нині вивчається можливість видачі ордера на арешт Юна. Як зазначив директор з інформаційних технологій, цей крок відповідав би законним процедурам більше, ніж спроба екстреного затримання без ордера. Також розглядається варіант повторної повістки.
Паралельно прокуратура, яка веде окреме розслідування справи, запросила Юна на допит у суботу. Це сталося після того, як він проігнорував іншу повістку, видану на неділю.
Що передувало?
Ввечері 3 грудня Юн Сук Йоль запровадив у Південній Кореї воєнний стан під час неочікуваного телевізійного звернення. Тоді він звинуватив опозиційні сили країни у симпатіях до КНДР та “антидержавній діяльності”.
Він пояснив, що опозиційна Демократична партія, яка має більшість у парламенті, пропонувала оголосити імпічмент головним прокурорам та відхилити пропозиції уряду щодо бюджету.
Вже через шість годин президенту довелось скасувати воєнний стан, коли депутати Південної Кореї прорвались до парламенту через військових і проголосували за скасування наказу Юна.
У своєму зверненні з вибаченнями Юн Сук Йоль також заперечив чутки, що запровадить воєнний стан ще раз.
4 грудня опозиційні партії внесли на розгляд парламенту Південної Кореї пропозицію про імпічмент президента країни Юн Сок Йоля.
Згодом стало відомо, що прокуратура Південної Кореї розслідує звинувачення проти президента Юн Сук Йоля у державній зраді та зловживанні владою. Невдовзі у його офісі провели обшуки.
Президент Юн, якого звинувачують у підбурюванні до повстання, залишається фігурантом кримінальної справи. Йому заборонено залишати країну, хоча поки що він не заарештований і не допитаний. Поліція, яка здійснила обшук в офісі Юна, підтвердила, що мала ордер на слідчі дії, де президент був зазначений як підозрюваний.
- 14 грудня у Південній Кореї проголосували за імпічмент президенту Юн Сук Йолю. Зауважимо, що це вдруге південнокорейські депутати голосували за імпічмент. Перше голосування відбулось 7 грудня, однак тоді не вистачило голосів.
Президент США Дональд Трамп заявив, що Росія нібито “нормально поводилася” щодо України, а Володимир Зеленський, на його думку, недостатньо сприяє завершенню війни. Також американський лідер стверджує, що Київ отримав від Вашингтона сотні мільярдів доларів допомоги, але нічого не надав натомість.
Президент України Володимир Зеленський провів розмову з державним секретарем США Марко Рубіо. Сторони обговорили постачання перехоплювачів для протидії балістичним ракетам, раннє попередження про російські атаки та відновлення роботи систем Starlink і Starshield.
У ніч проти 20 жовтня російські безпілотники атакували Тернопільську область. Унаслідок ударів пошкоджень зазнали три об’єкти енергетичної інфраструктури в Кременецькому районі та приватні домогосподарства в Чортківському районі.
Міський голова Києва Віталій Кличко закликав європейські країни до солідарності з Україною в боротьбі проти російського вторгнення. Він заявив, що російські атаки посилюються, а президент РФ Володимир Путін намагається змусити українців залишати свої міста та домогтися капітуляції України.
Уночі проти 20 жовтня внаслідок російської атаки на Одещину пошкоджень зазнали об’єкти енергетичної інфраструктури. В окремих районах області виникли перебої з електропостачанням.