Президент Румунії прагне очолити Єврораду після Шарля Мішеля – Bloomberg

Джерело: Bloomberg

Глава Румунської держави Клаус Йоганніс хоче стати наступним президентом Європейської ради, яку зараз очолює Шарль Мішель.

ЗМІ, з посиланням на власні джерела повідомило, що Йоганніс приєднався до невеликого списку потенційних кандидатів на пост президента Євроради, серед яких вже є Маріо Драгі з Італії та Ксав’є Беттель з Люксембургу.

Зазначається, що у Йоганніса цьогоріч завершується другий президентський термін у Румунії, тому знову брати балотуватись на виборах він не може.

Водночас у виданні наголосили, що йому буде важко отримати посаду очільника Євроради, якщо президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн залишиться на другий термін, адже вони обоє є членами правоцентристської Європейської народної партії.

Прессекретар офісу Йоханніса відмовився коментувати плани президента.

Як відомо, 7 січня Шарль Мішель оголосив, що балотуватиметься на виборах до Європарламенту улітку, тому достроково залишить посаду.

Оголошення Мішеля призвело до хаосу в процесі розподілу керівних посад в ЄС — складної системи, яка враховує національність і політичну приналежність кандидатів.

Як правило, переговори починаються після виборів до Європарламенту, після яких обираються пости президента Єврокомісії, президента Ради та інших.

Європейські вибори відбуваються з 6 по 9 червня, що додає ще одну складність у часи кадрових перестановок.

Якщо Мішеля оберуть у червні, він може залишити свою нинішню посаду в липні, до закінчення терміну його повноважень у листопаді. Якщо домовленості щодо заміни не буде, цю роль тимчасово може взяти на себе прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, оскільки його країна головуватиме в ЄС протягом шести місяців.

Майбутнє головування Угорщини викликає занепокоєння лідерів ЄС і може стати сильним стимулом для компромісу після виборів, особливо через те, що Орбан блокує допомогу Україні. Він також сумнівався, чи слід повномасштабне вторгнення Росії в Україну називати війною, і був єдиним лідером ЄС, який зустрівся з президентом Росії Володимиром Путіним після того, як проти нього було видано міжнародний ордер на арешт за ймовірні воєнні злочини.

Контррозвідка СБУ затримала ще двох агентів ФСБ, які коригували повітряні удари РФ по Києву. Для наведення ворожих атак вони встановлювали 4G-камери з віддаленим доступом для окупантів.

Голова Європейського парламенту Роберта Мецола приїхала в Київ.

Народний обранець Ярослав Железняк повідомив, що у Держбюджеті на наступний рік на різноманітні виплати передбачено більше коштів, аніж на зарплати військовим.

Партизанський рух “Атеш” зупинив роботу залізничного вузла під Єкатеринбургом, який використовували для постачання на фронт в Україну бронетехніки, пального та особового складу російських військ.

Уночі 17 вересня російські окупанти безпілотниками атакували критичну інфраструктуру у Черкаській області.