Президент Тайваню порадив Китаю звернутися з територіальними претензіями до Росії

Джерело: Reuters

Глава Тайваню Лай Цінде запропонував КНР повернути історичні землі, передані Росії останньою китайською династією у 19-му столітті.

КНР хоче приєднати Тайвань не заради відновлення своєї територіальної цілісності. Якщо це так важливо для Пекіна, то чому він не вимагає у Росії свої історичні землі на Далекому Сході, віддані Китаєм за Агунським договором? Росія зараз перебуває у слабкому положенні, — зауважив він.

Відповідний договір підписали у 1858 році між Російською імперією та Китайською імперією Цін. Так Росія отримала лівий берег Амура від річки Аргуні до гирла. Зараз на цих землях розташовані регіон Амура та частина території Хабаровського краю РФ.

Лай Цінде прихильник жорсткого курсу відносин з материковим Китаєм, у січні він виграв вибори президента Тайваню. У травні, через кілька днів після вступу на посаду, КНР розпочав військові маневри довкола острова.

Зауважимо, нещодавно Міністерство оборони Тайваню повідомило про високу військову активність Китаю довкола острова. Протягом доби військові зафіксували 66 бойових літаків і 7 кораблів китайської армії, які проводили патрулювання та маневри.

Згодом стало відомо, що уряд Тайваню готує державні служби та інфраструктуру до роботи у воєнний час через агресивну позицію Китаю. Програма реформ передбачає збільшення чисельності сил цивільної оборони, створення запасів продовольства й енергоносіїв, посилення екстреної медичної допомоги та зміцнення інфраструктури зв’язку.

Російські війська намагаються розділити Україну по Дніпру, завдаючи ударів по мостах та енергетичній інфраструктурі. Водночас влада щотижня оновлює заходи протидії таким атакам.

У вівторок, 10 листопада, на українсько-румунському кордоні тимчасово обмежать рух транспортних засобів через пункт пропуску «Солотвино — Сігету-Мармацієй». Обмеження діятимуть з 08:00 до 16:00 на в’їзд до Румунії.

Увечері 9 листопада російські війська завдали удару безпілотниками по енергетичній інфраструктурі Первомайського району Миколаївської області. Внаслідок атаки понад 60 тисяч споживачів залишилися без електроенергії.

Європейські країни нарощують військову та фінансову підтримку України, однак поки не можуть повністю компенсувати можливе скорочення американської допомоги. Найбільша залежність Києва від Вашингтона зберігається у трьох сферах: протиповітряній обороні, військовій розвідці та супутниковому зв’язку.

Школи у прифронтових регіонах України краще пристосувалися до дистанційного навчання під час відключень електроенергії, ніж заклади в інших областях. Зокрема, 75% освітян у прифронтових громадах можуть без труднощів вийти на зв’язок під час знеструмлень. У неприфронтових регіонах цей показник становить 50%.