Прокуратура Фінляндії просить засудити російського неонациста до довічного ув’язнення

Джерело: Yle

У Фінляндії колишнього заступника командира російського неонацистського угруповання “Русич” Яна Петровського (Воїслава Тордена, “Слов’яна”) можуть засудити до довічного ув’язнення за скоєння воєнних злочинів на сході України.

Про довічний термін просила прокуратура. Росіянин заперечує звинувачення.

Це перший випадок, коли Фінляндія притягує до відповідальності за воєнні злочини, скоєні в Україні.

Загалом йому інкримінують п’ять епізодів, зокрема один – за обтяжливих обставин, повідомив заступник державного прокурора Юкка Раппе.

Злочини скоєно восени 2014 року, коли Петровський воював у Луганській області на боці сепаратистів, підтримуваних Росією. Слідство встановило, що обвинувачений та члени його підрозділу вбили 22 українських армійців і покалічили ще чотирьох. Також його звинувачують у порушенні правил ведення війни і жорстокому поводженні з пораненими військовослужбовцями противника і тілами загиблих. Петровському загрожує щонайменше вісім років ув’язнення.

Фінляндія вперше звинувачує за фактом воєнних злочинів, скоєних на території України. Проте екстрадувати підозрюваного влада відмовляється, хоча такий запит надходив.

Петровського затримали у Фінляндії у серпні 2023 року. Тоді влада України направила запит Фінляндії щодо екстрадиції Петровського. Однією з причин відмови в екстрадиції до України стали неналежні умови утримання в українських в’язницях, мовиться у рішенні суду Фінляндії, оскільки раніше Європейський суд з прав людини визнав, що вони порушують 3 ст. Конвенції з прав людини. На думку фінського суду, в Україні Петровському загрожує ставлення, яке принизить його гідність.

Ян Петровський народився 1987 року в Росії. 2004 року його мати вийшла заміж за громадянина Норвегії, і вся родина перебралася до Осло. Петровський періодично приїжджав до Росії, де познайомився з колишнім десантником та націоналістом Олександром Мільчаковим, з яким вирушив воювати на Донбас у 2014 році.

У вересні 2014 року, в день початку чергового перемир’я, угруповання “Русич” спільно з сепаратистами влаштували засідку, виставивши жовто-блакитний прапор, та розбили колону батальйону “Айдар”. Загалом тоді загинуло понад 40 українських бійців. Мільчаков та Петровський виклали у мережу фото на тлі мертвих тіл. Згодом один із них відкрито розповів, як найманці відрізали деяким українцям вуха. Також на щоці одного з поранених бійців “Айдара”, Івана Ісика, котрий згодом помер у лікарні, вони вирізали коловрат.

У 2016 році Петровського позбавили посвідки на проживання в Норвегії та депортували до Росії. Він змінив ім’я на Воїслав Торден. У 2023 році його дружина отримала дозвіл на навчання у Фінляндії, і його як члена сім’ї теж пустили в країну і дали посвідку.

Петровський воював проти України і після повномасштабного вторгнення Росії. Восени 2022 року він, Мільчаков та саме угруповання “Русич” потрапили під санкції США за “особливу жорстокість”, виявлену під час боїв на Харківщині.

16 вересня заступник міністра оборони Польщі Станіслав Взьонтек заявив, що Варшава підготувала черговий пакет допомоги для України. Країна, серед іншого, надасть Києву авіаційну техніку.

16 вересня глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн запропонувала ЄС переглянути свою нинішню стратегію санкцій проти Росії на тлі зростаючих розбіжностей між столицями стосовно посилення економічного тиску на Кремль. У своїй щорічній промові президентка ЄК заявила, що блоку варто зосередитися на забезпеченні виконання існуючих санкцій, а не пропонувати нові обмежувальні заходи щодо Москви.

Військовослужбовцю ДПСУ повідомили про підозру в організації переправлення через державний кордон з метою уникнення мобілізації. За даними слідства, за виїзд він вимагав $15 000.

16 вересня міністр фінансів Сергій Марченко представив у Верховній Раді проєкт державного бюджету на 2027 рік. Уряд не спромігся цілковито профінансувати потреби жодного міністерства або державного органу.

15 вересня, перебуваючи з візитом у Польщі, глава Міноборони Італії Гвідо Крозетто закликав Європу посилювати оборону та підтримувати Україну, оскільки Росія після чотирьох років повномасштабної війни стала сильнішою.