Протестувальники вимагають свободи слова: у Грузії тривають мітинги
Джерело: Sova
30 листопада у столиці Грузії Тбілісі біля будівлі Суспільного мовника відбувається акція протесту проти рішення “Грузинської мрії” відмовитися від перемовин про вступ до Євросоюзу. Мітингувальники вимагають надати їм етерний час.
Зазначається, що ті, хто зібрався біля будівлі, хочуть, аби керівництво каналу висвітлювало факти насильства під час мітингу.
Джерело: Sova
“Той факт, що засоби масової інформації мають бути вільними, більше не є питанням у демократичних державах. Стаття 78, яку колись вимагало грузинське суспільство, закріплено Конституцією”, – заявила одна з учасниць акції Ніна Зауташвілі.
Протест триває і біля Тбіліського державного університету: студенти прийшли до вишу з фото постраждалих від силового розгону. Видання повідомляє, що акції тривають у Батумі, а також Зугдіді, де громадяни перекрили центральну вулицю.
- Прем’єр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе заявив, що влада не допустить “українського Майдану” в країні наголосивши, що Грузія, “на відміну від України 2013 року, незалежна держава”.
- “Ніхто не готовий миритися з русифікацією Грузії, з Грузією, у якої відібрали Конституцію, з Грузією, у якої нелегітимні парламент і уряд”, – заявила президентка Саломе Зурабішвілі.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.
Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.