Провів 29 днів у реанімації: у Львові зросла кількість жертв атаки по місту 4 вересня

У Львові повідомили про загибель ще однієї людини від поранень, яких зазнала під час ракетної атаки 4 вересня.

Восьмою жертвою цього нападу став Богдан Кріль, чоловік 1955 року народження, який зазнав важких травм під час атаки.

“29 днів він перебував у критичному стані в реанімації, але життя, на жаль, врятувати не вдалося. Співчуття рідним! Вічна Памʼять”, – написав мер Львова Андрій Садовий.

Богдан Кріль був кандидатом технічних наук, доцентом кафедри автоматизації та комп’ютерно-інтегрованих технологій Інституту енергетики та систем керування Національного університету “Львівська політехніка”.

“Людина енциклопедичних знань, високої порядності та інтелігентності”, — кажуть про загиблого у навчальному закладі.

Російська гіперзвукова ракета вбила дружину та трьох доньок Ярослава Базилевича, перетворивши Львів на ще одного свідка повномасштабної війни. Родина загинула під уламками в одному з українських міст, котре раніше вважалося відносно “безпечним” – WP про трагедію у Львові.
Ярослав Базилевич, котрий втратив дружину і трьох доньок внаслідок російської атаки по Львову, вперше написав про трагедію.
4 вересня росіяни атакували Львів “шахедами” і низкою ракет, зокрема ракетами “Кинджал”.

4 червня президент Володимир Зеленський оприлюднив відкритий лист до глави Росії Володимира Путіна, у якому заявив про готовність до переговорів щодо завершення війни та припинення вогню.

Президент Володимир Зеленський заявив, що українська розвідка має дані про наміри Росії продовжувати війну проти України щонайменше до 2028 року та розглядає можливість втягування в конфлікт Білорусі.

4 червня, під час зустрічі з керівниками міжнародних інформаційних агентств, глава РФ Володимир Путін зроби низку суперечливих заяв, зокрема розповідаючи про наступ російських військ по всій лінії фронту, готовність вдарити “Орєшником” по міській інфраструктурі та водночас закликаючи Україну до переговорів “на основі компромісів”.

Єврокомісар із внутрішніх справ Магнус Бруннер заявив, що ініціативу окремих країн ЄС стосовно виключення українських чоловіків призовного віку з переліку осіб з програми тимчасового захисту, підтримує насамперед Україна.

Усі члени Європейського Союзу домовилися розпочати переговори з Україною та Молдовою щодо відкриття першого кластера у межах процесу вступ до блоку.