Провів 29 днів у реанімації: у Львові зросла кількість жертв атаки по місту 4 вересня

У Львові повідомили про загибель ще однієї людини від поранень, яких зазнала під час ракетної атаки 4 вересня.

Восьмою жертвою цього нападу став Богдан Кріль, чоловік 1955 року народження, який зазнав важких травм під час атаки.

“29 днів він перебував у критичному стані в реанімації, але життя, на жаль, врятувати не вдалося. Співчуття рідним! Вічна Памʼять”, – написав мер Львова Андрій Садовий.

Богдан Кріль був кандидатом технічних наук, доцентом кафедри автоматизації та комп’ютерно-інтегрованих технологій Інституту енергетики та систем керування Національного університету “Львівська політехніка”.

“Людина енциклопедичних знань, високої порядності та інтелігентності”, — кажуть про загиблого у навчальному закладі.

Російська гіперзвукова ракета вбила дружину та трьох доньок Ярослава Базилевича, перетворивши Львів на ще одного свідка повномасштабної війни. Родина загинула під уламками в одному з українських міст, котре раніше вважалося відносно “безпечним” – WP про трагедію у Львові.
Ярослав Базилевич, котрий втратив дружину і трьох доньок внаслідок російської атаки по Львову, вперше написав про трагедію.
4 вересня росіяни атакували Львів “шахедами” і низкою ракет, зокрема ракетами “Кинджал”.

Москва готова до мирних переговорів з Україною на основі так званих “Стамбульських домовленостей”, заявив глава РФ Володимир Путін.

Під час саміту G7, президент США Дональд Трамп був “надзвичайно вражений та сповнений ентузіазму” через результати далекобійних атак України по цілях углиб території Росії. Також глава Білого дому погодився на посилення санкцій проти російського енергетичного сектору.

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Москва більше не вважає США “об’єктивним посередником” у контексті війни проти України та звинуватив Вашингтон у посиленні тиску на Росію.

В Україні стартував перший етап трансформації Сил оборони, у межах якого запровадили нові мотиваційні контракти для військовослужбовців і цивільних.

Росія розглядає можливість імпорту бензину та дизельного пального, а також запровадження субсидій для стримування цін на тлі дефіциту, спричиненого українськими ударами по нафтопереробних заводах.