ПС: російські ракети насправді поцілили у макети літаків на а/e Долгінцеве
Джерело: Микола Олещук/Telegram
6 липня командувач Повітряних сил ЗСУ Микола Олещук, у межах винятку, повідомив, що російські війська під час удару по аеродрому в Дніпропетровській області та атаки по Одещині, насправді знищили макети техніки.
Українські військові змогли захистити техніку та озброєння за допомогою макетів.
Звісно, і ми, і ворог маємо втрати техніки і людей. Але жодна із сторін не говорить про це публічно, — зазначив Олещук.
Однак, як виняток, аби пояснити суспільству, що не все так однозначно, пояснив щодо ворожих удари “Іскандерами-М”, знятих з російських розвідувальних БпЛА.
Мовиться про нібито наслідки ракетних атак, відняті російськими розвідувальними БпЛА, на аеродромі Долгінцеве, що в Кривому Розі, 3 липня та в районі Южного на Одещині 6 липня.
Особовим складом Повітряних Сил успішно проведено заходи з пасивної оборони! – підписав відео командувач ПС.
Олещук подякував усім, хто допомагає із якісними макетами літаків та ЗРК.
У ворога стало менше “Іскандерів”, а макети ще підвезуть, – додав він.
Нещодавно російські війська атакували аеродром в Миргороді Полтавської області. Пропагандисти РФ одразу заявили про нібито ураження винищувачів Су-27.
На тлі того, що офіційно ПС не прокоментували удар, у мережі обурилися “недостатнім захистом об’єктів”.
Згодом у The Telegraph написали, що російські балістичні ракети б’ють по українських авіабазах, що потенційно створює небезпеку для наданих у майбутньому західних винищувачів F-16.
Окрім того, РФ регулярно атакує українську авіабазу у Старокостянтинові на Хмельниччині, намагаючись завадити розгортанню винищувачів F-16.
Ми писали, що довгоочікуване постачання винищувачів F-16 вже на порозі в Україну. Однак, новітні літаки американського виробництва можуть опинитися на найбільш небезпечному полі бою, протистоячи російським винищувачам та маневруючи від ворожих систем ППО.
Зауважимо, протягом дня 5 липня протиповітряною обороною сходу України збито чотири керовані авіаційні ракети Х-59/69. Також ворог атакував балістичними ракетами “Іскандер-М” Полтавщину, а по Харківщині завдав авіаударів із застосуванням керованих авіабомб.
- Голова Збройних сил Великої Британії адмірал Ентоні Радакін заявив, що “надзвичайно впевнений” у перемозі України над Росією у повномасштабній війні.
- 23 червня на пляж Учкуївка у тимчасово окупованому Криму впали уламки ракети. Окупаційна влада заявила про чотирьох загиблих осіб, та понад 150 поранених. Спершу Росія заявила, що збила українську ракету ATACMS. Однак, згодом Москва відмовилася від цієї версії та звинуватила Київ у “навмисній атаці” на пляж.
- Вночі 4 липня війська РФ атакували Україну понад двома десятками “шахедів”. Більшість з них вдалось збити.
- В естонській розвідці вважають, що РФ остерігається отримання Україною винищувачів F-16, а тому посилила ракетні удари.
11 листопада президент Володимир Зеленський розповів, що Україна планує випробувати антибалістичну систему FREYJA вже взимку. Наша країна розробляє її спільно з європейськими партнерами.
У перший день тристоронніх переговорів в Абу-Дабі російська делегація вимагала низку обмежень проти НАТО. Заявлені Москвою пункти включали відмову від подальшого розширення альянсу, скорочення військової присутності у країнах, що вступили туди після 1997 року, а також скорочення військової співпраці блоку з Україною та іншими пострадянськими державами.
Італія найближчим часом може призупинити постачання Україні ракет Aster для зенітно-ракетних комплексів SAMP/T через виснаження власних запасів.
Уряд Південної Кореї передбачив у бюджетному запиті на 2027 рік $100 млн допомоги Україні. Кошти планують спрямувати через трастовий фонд НАТО, гуманітарні програми та програму підтримки країн, постраждалих від збройних конфліктів. Це рішення пов’язане з обіцянкою президента Лі Чже Мьона надати Україні комплексну допомогу на $100 млн, яку він оголосив у липні.
Російські атаки на промислові підприємства, енергетичну інфраструктуру та логістичні мережі дедалі сильніше тиснуть на економіку України. Зупинка металургійних потужностей і проблеми з експортом зерна скорочують доходи країни та посилюють дефіцит державного бюджету.