«Путін і Лукашенко хочуть старої залізної завіси між Білоруссю та Європою», — білоруський політик Вячорка
Джерело: Euronews
Литва прийняла десятки тисяч білорусів після того, як Мінськ жорстоко придушив рух протесту 2020 року. Але війна Росії в Україні все змінила.
У деяких колах це посилило побоювання, що громадяни Білорусі, вірного союзника Росії, можуть становити загрозу безпеці для Литви, що змусило законодавців країни розглянути питання про заборону віз і посвідок на проживання для білорусів.
“Ми розуміємо ризики безпеці, які створює режим [самопроголошеного президента Білорусі Олександра] Лукашенка щодо можливого проникнення агентів до Польщі та Литви, і тут немає простого рішення. Але ми також знаємо, що політика повної заборони не працює”, – сказав білоруський опозиційний політик Франак Вячорка.
Вячорка також боявся “символічних наслідків”, які може мати будь-яке обмеження, потенційно сприяючи владі в Росії та Білорусі.
“Путін і Лукашенко хочуть старої “залізної завіси” між Білоруссю та Європою…, тому що це допоможе встановити російський контроль над Білоруссю. Вони хочуть ізолювати білорусів, залишивши їх без зв’язків із зовнішнім світом. Тоді режим може безкарно вчиняти звірства. Люди самі протистоять його терору”, – сказав він.
Він заявив, що “пропагандистські” телеканали в Білорусі вже підхопили можливі обмеження Литви щодо громадян Білорусі, назвавши це “саме” тим, чого хоче режим.
Між 2020 і 2021 роками білоруські силовики придушували масові антиурядові протести, викликані переобранням Лукашенка, яке вважалося сфальсифікованим міжнародною спільнотою, включно з ЄС.
За даними Верховного комісара ООН з прав людини, протягом цього періоду понад 35 000 людей були безпідставно затримані. Багато зазнали насильства, погроз, жорстокого поводження та нелюдських умов утримання.
Литва вважає Росію та Білорусь однаковою мірою відповідальними за вторгнення в Україну. Тому в березні парламент Литви вніс законопроєкт, який забороняє громадянам Білорусі та Росії отримувати литовське громадянство, володіти майном, подавати документи на отримання віз і продовжувати дозвіл на проживання.
“Ми будемо вдячні Литві, незважаючи ні на що. Ми бачимо Литву як одну з найближчих до нас країн. [Більш обмежувальна політика] може зашкодити всім хорошим речам, які країна зробила протягом багатьох років для білорусів. Важливо не зіпсувати весь той капітал відносин, який ми створили швидкими рішеннями”, – сказав Вячорка.
Він також згадав історію: “Ми не повинні забувати, що після Другої світової війни тисячі литовців бігли від радянського режиму. Люди йшли відчайдушно. Але вони змогли врешті-решт повернутися і побудувати нашу країну з нуля”.
“Я впевнений, що багато білорусів готові зробити те саме”, – додав він.
- Загальна сума активів РФ та Білорусі, заморожених у Литві через міжнародні фінансові санкції проти цих країн, перевищила 103 мільйони євро.
- У Литві планують закрити 2 із 6 пунктів пропуску на кордоні з Білоруссю. Таким у Литві хочуть зменшити ризик провокацій та загроз на кордоні у зв’язку з прибуттям до Білорусі найманців ПВК “Вагнер”.
- Польський уряд може прийняти рішення про закриття свого кордону з Білоруссю, якщо поблизу відбудуться вагомі інциденти за участю групи найманців “Вагнер”.
30 жовтня внаслідок російського обстрілу Києва загинув лікар ветеринарної медицини комунального підприємства “Київська міська лікарня ветеринарної медицини” Сергій Гузенков.
2 листопада уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець під час брифінгу розповів, що під час локального перемир’я з тимчасово окупованих Олешок та прилеглих сіл вивезли тіла загиблих українців.
Американські посадовці просувають план відновлення постачання російського газу до Європи через українські газопроводи. Ініціатива передбачає залучення американського посередника, який купуватиме газ у Росії та продаватиме його європейським країнам, щоб обійти обмеження ЄС.
У Росії нині немає планів щодо проведення нових гуманітарних операцій за прикладом Олешків на тимчасово окупованій Херсонщині.
На Донеччині внаслідок удару російського безпілотника загинула 23-річна військовослужбовиця Діана Горун із позивним “Марена”. Вона служила старшою бойовою медикинею роти ударних БпЛА.