Путін подарував Лукашенку ще $300 мільйонів та орден

Джерело: The Moscow Times

9 жовтня у Москві президент Білорусі Олександр Лукашенко отримав новий великий кредит від Росії та найвищий державний орден цієї держави.

На церемонії у Кремлі глава РФ Володимир Путін вручив Лукашенку орден Святого апостола Андрія Первозванного — найстаріший орден Росії.

Ви, шановний Олександре Григоровичу, звичайно ж, гідні цієї вищої нагороди, — розсипався у компліментах Путін, звертаючись до Лукашенка. — Нагородження вас орденом <…> відображає вдячність Росії за видатний внесок у розвиток російсько-білоруських відносин союзництва та стратегічного партнерства, — продовжив він.

Лукашенко відповів Путіну, що помістить орден “у музей”, і пообіцяв, що Білорусь залишиться “надійним союзником”, який “ніколи не підведе”.

Крім ордену для Лукашенка, Білорусь отримає з бюджету Росії новий кредит. Його розмір становитиме близько 1 млрд білоруських рублів ($300 млн).

Білорусь вже є найбільшим із боржників Росії: згідно з даними Світового банку, її заборгованість становить $8,2 млрд, а ще $2,4 млрд позик Мінськ накопичив перед Євразійським банком розвитку (ЄАБР), який на 90% наповнений російським капіталом.

Наприкінці серпня МЗС України заявило, що армія Білорусі під виглядом навчань зосередила значні сили на держкордоні, зокрема стягнувши в Гомельську область танки, артилерію, РСЗВ та ППО. Також на цій ділянці були помічені найманці російської ПВК “Вагнер”. Тоді в українському відомстві закликали Лукашенка не робити “трагічних помилок під тиском Москви” та відвести війська від кордону.

Той, своєю чергою, заявив, що українські ударні безпілотники нібито порушили повітряний простір Білорусі, і звинуватив Київ у провокації. У РНБО України вважають ці дії спробою відвернути командування ЗСУ від наступу в Курській області.

До цього Лукашенко  неодноразово звинувачував сусідні країни НАТО у нарощуванні військ на кордоні та закликав готуватися до можливого конфлікту.

Нагадаємо, що раніше Білорусь заявила, що посилює військову присутність на кордоні з Україною – після того, як звинуватила ЗСУ у порушенні її повітряного простору безпілотниками.

Україна не коментувала звинувачення Білорусі, однак заявила, що не бачить ознак нарощення білоруських військ на кордоні.

У Фінляндії після оголошення Google про інвестиції на 13 мільярдів євро в ШІ-інфраструктуру посилилася дискусія про навантаження дата-центрів на енергосистему. Опозиція закликає запровадити загальнонаціональну систему дозволів для таких об’єктів, щоб уникнути дефіциту електроенергії та стрибків цін.

Ізраїль заявив про знищення підземної інфраструктури “Хезболли” на хребті Алі аль-Тахер у південному Лівані. Для підриву, за даними ізраїльської сторони, використали понад 1 100 тонн вибухівки, а після вибуху USGS зафіксувала землетрус магнітудою 4,1.

Один із найвідоміших середньовічних артефактів Європи – гобелен із Байо – вперше від часу свого створення майже тисячу років тому виставили у Великій Британії. 70-метрове полотно тимчасово передали Британському музею з Франції.

Марокко відкинуло звинувачення у причетності до масового переходу понад 70 тисяч людей до іспанської Сеути в липні. У Рабаті заявили, що доказів участі марокканської влади немає, а країну намагаються використати у внутрішній політичній боротьбі в Іспанії.

Дводенний космічний саміт у Парижі мав продемонструвати готовність Європи серйозно інвестувати у власний космічний сектор. Натомість він показав, що без значно більших державних витрат ЄС і далі залежатиме від США у доступі до космосу.