Путін погрожує ядерним ударом, щоб Захід не дозволив України бити ракетами углиб РФ – ISW

Джерело: Інститут вивчення війни

Аналітики ISW прокоментували чергову погрозу Володимира Путіна щодо ядерного удару.

Напередодні, 25 вересня, очільник Кремля повідомив, що РФ коригує свою ядерну доктрину, аби роз’яснити передумови застосування ядерного озброєння.

Сам Путін озвучив дві передумови, які можуть призвести до ядерної атаки:

  • у випадку агресії проти РФ з боку неядерної держави за підтримки чи участі ядерної держави
  • у випадку отримання достовірної інформації про масований запуск повітряно-космічних засобів проти РФ та перетин цими засобами російського кордону

Путін уточнив, що повітряно-космічна зброя – це стратегічна та тактична авіація, крилаті ракети, гіперзвукові ракети та безпілотники.

Та на думку аналітиків, оновлені погрози Путіна про ядерний удар – це намагання “вдихнути нове життя” у застарілі погрози, адже РФ регулярно застосовує риторику про ядерну зброю у намаганнях налякати Захід.

Нові погрози озвучені у момент, коли союзники України міркують над тим, аби дозволити використовувати свої далекобійні ракети для атак по військових цілях на території РФ.

Аналітики нагадали, що Кремль постійно посилює ядерну риторику, під час ключових рішень Заходу щодо допомоги Україні.

“Директор Центрального розвідувального управління США (ЦРУ) Вільям Бернс 7 вересня застеріг західних політиків не побоюватися шаблонного бряцання ядерною зброєю Росії, і ISW давно вважає, що бряцання ядерною зброєю Росії є частиною зусиль Кремля сприяти самостримуванню Заходу, а не як показник готовності Росії застосувати ядерну зброю. ISW продовжує оцінювати, що Росія навряд чи застосує ядерну зброю в Україні, чи деінде”, – резюмували в ISW.

  • Напередодні зими РФ готує удари по критичних об’єктах ядерної енергетики України, заявив міністр закордонних справ країни Андрій Сибіга, посилаючись на інформацію від української розвідки. Мова про відкриті розподільні пристрої АЕС та підстанції передачі, які необхідні для безпечної роботи атомної енергетики, пояснив він.

Адміністрація Дональда Трампа розглядає можливість радикального розширення річної квоти на прийом біженців, щоб надати притулок більшій кількості “білих мешканців” Південно-Африканської Республіки. За даними джерел, йдеться про додаткові 10 тисяч місць для етнічних африканерів, які, на думку президента, зазнають переслідувань.

Політична напруга через війну на Близькому Сході розколола європейську музичну спільноту. Цього року глядачі в Мадриді, Дубліні та Любляні не побачать фінал “Євробачення” у Відні, оскільки національні канали запровадили повний бойкот події через незгоду з політикою організаторів конкурсу.

Технологічний гігант Meta готується до масштабної оптимізації штату, плануючи звільнити близько 8000 співробітників наступного місяця. Керівництво компанії пояснює цей крок необхідністю вивільнення ресурсів для безпрецедентних інвестицій у розробку штучного інтелекту, сума яких цьогоріч сягне 135 мільярдів доларів.

Рішення італійського уряду використовувати албанську територію для фільтрації мігрантів визнано правомірним з точки зору права ЄС. Це створює важливий прецедент для всієї Європи, оскільки Німеччина та Нідерланди вже розглядають можливість впровадження аналогічних “зовнішніх хабів” до кінця року.

Організація Об’єднаних Націй ініціювала розробку плану подальшої присутності в Лівані через наближення терміну закінчення мандату миротворчих сил UNIFIL. Попри небезпеку перебування у зоні активних бойових дій, офіційний Бейрут наполягає на збереженні міжнародного контролю для стримування ескалації.