Путін вже не здатен завершити війну, навіть якби захотів – Foreign Policy
Джерело: Foreign Policy
Після трьох років війни, коли стало очевидно, що російська армія не здатна зламати Україну. Однак, лідер РФ Володимир Путін продовжує відмовлятися від припинення вогню. Попри певні тактичні успіхи, як, наприклад, вибиття українців з Курської області, шанси на перемогу військовим шляхом у Росії залишаються мінімальними. Військові втрати і економічні труднощі вказують на наближення кінця війни, однак Путін не зупиняє агресію.
Росія продовжує атаки на українські міста, і Путін оголосив мобілізацію ще 160 000 осіб цього року, що є найбільшим показником за 14 років. Зупинити війну може здатися простою проблемою для виснаженої Росії, але довготривала мілітаризація країни продовжується швидкими темпами.
Водночас, економіка Росії залежить від війни, адже значна частина бюджету витрачається на військові потреби, тоді як великі виплати за військову службу стимулюють економіку.
Як сказав німецький економіст Яніс Клюге : “Якщо Кремль хоче уникнути економічного колапсу, йому доведеться продовжувати витрати на нинішньому рівні ще тривалий час після закінчення війни”. Проте немає жодних ознак будь-яких планів Кремля замінити військові витрати будь-якими іншими державними стимулами. Попри труднощі з виробництвом достатньої кількості матеріальних засобів і боєприпасів, щоб прогодувати величезну лінію фронту в Україні, економіка в тому вигляді, в якому вона існує сьогодні, не може існувати без якоїсь війни — або ж, — величезної армії, що постійно зростає, готової до війни.
Путін також усвідомлює, що закінчення війни може призвести до економічного колапсу, позаяк нинішня економіка ґрунтується на військових витратах. У Росії, особливо в провінціях, війна стає своєрідним соціальним стимулом, оскільки молоді люди, переважно з бідних регіонів, отримують великі виплати за службу. Однак внутрішня проблема Путіна виходить за межі економічного стимулу війни.
Так, для очільника Кремля завершення війни означатиме не лише економічні втрати, але й соціальні катастрофи для широких верств населення, котрі стали залежними від війни. Крім того, Путін може побоюватися соціальних наслідків для свого режиму: демобілізовані солдати можуть виявити розчарування в обіцянках, які їм давала влада, що посилить незадоволення в суспільстві.
Знищення всіх цих соціальних та економічних надій може виявитися такою ж шкодою для популярності Путіна, що й кінець попереднього стрибка зростання в 2000-х роках. Тоді незадоволені росіяни об’єдналися довкола політичної опозиції на чолі з убитим Борисом Нємцовим, а через кілька років – протестного руху на чолі з убитим Олексієм Навальним.
Замість цього Кремль продовжує ставити на стабільність шляхом війни, не маючи плану на післявоєнний період. Аналітики припускають, що це, своєю чергою, може призвести до ще більшої ізоляції Росії та політичної нестабільності в країні.
Ситуація в Росії свідчить про те, що Путін не готовий до швидкого миру, навіть якщо це загрожує подальшим занепадом економіки та соціальної сфери.
Раніше джерела припустили, що Москва сподівається, що президент США Дональд Трамп забезпечить прийнятне мирне врегулювання з Україною, одначе, готова продовжувати війну, якщо переговори зазнають невдачі.
- Європейські посадовці вважають, що президент США Дональд Трамп невдовзі опиниться перед важким вибором через своє прагнення якнайшвидше завершити війну в Україні.
- За повідомленням ЗМІ, президент РФ Володимир Путін перевіряє, як далеко готовий зайти американський лідер Дональд Трамп у своєму тиску на Європу, аби вона пом’якшила санкції проти Росії.
- За даними ЗМІ, російські війська готуються розпочати новий наступ вже найближчими тижнями, аби максимально посилити тиск на Україну та зміцнити позицію Кремля на мирних перемовинах.
- Кремль намагається заперечити інформацію про обурення Дональда Трампа після заяв глави РФ Володимира Путіна щодо “зовнішнього управління” Україною. Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков заявив, що повідомлення американських ЗМІ не є “прямими цитатами” президента США.
У 2025 році російські суди винесли вироки щодо 468 осіб у справах про державну зраду (ст. 275 КК), шпигунство (ст. 276), конфіденційне співробітництво з іноземцями (ст. 275.1) та допомогу противнику (ст. 276.1). Це максимальний показник за час дії Кримінального кодексу РФ – з 1997 року.
Наземний роботизований комплекс Третьої окремої штурмової бригади 45 діб поспіль виходив на бойове чергування та кулеметним вогнем придушував усі спроби російських військ прорватися у сектор оборонців.
До суду скерували обвинувальний акт щодо агента ФСБ, котрий у липні перевозив вибухівку для підготовки теракту у Львові проти українських правоохоронців.
У межах зниження воєнно-економічного потенціалу російського агресора у ніч на 22 грудня підрозділи Сил оборони України уразили нафтовий термінал “Таманьнефтегаз” у Краснодарському краї РФ. Також уражено склад боєприпасів та місце зберігання, підготовки і запуску ударних БпЛА ворога.
Рада Європейського Союзу підтримала продовження антиросійських санкцій до 31 липня 2026 року.