П’ять років Верховної Ради IX скликання: підсумки роботи

Джерело: “Чесно”

Верховна Рада IX скликання є найтривалішою в історії українського парламенту. Неможливо точно передбачити, скільки ще триватиме її діяльність, проте вже на шостому році роботи можна підбити певні підсумки.

ЧЕСНО підбив підсумки п’яти років роботи Верховної Ради IX скликання — від першого засідання 29 серпня 2019 року до кінця серпня 2024 року.

Протягом п’яти років роботи цього скликання відбулося майже 17 тисяч голосувань, що еквівалентно близько 47 годинам натискання на кнопки, якщо враховувати стандартний час у 10 секунд на одне голосування. З цих голосувань 47% отримали понад 226 голосів — мінімум для ухвалення рішення.

Найвищий рівень участі в голосуваннях продемонструвала фракція “Слуга народу” (78%). Найнижчий рівень участі був серед проросійських депутатів з фракції ОПЗЖ (пізніше групи ПЗЖМ) — вони брали участь лише в 45% голосувань.

У 2019 році на парламентських виборах було сформовано першу монокоаліцію, фракція “Слуга народу” налічувала 252 депутатів, а на сьогодні у її складі 233 нардепи. Однак аналіз голосувань показує, що “Слуга народу” не змогла зберегти єдність протягом усіх п’яти років роботи.

Протягом каденції фракція “Слуга народу” дала 226 і більше голосів лише в 1089 випадках з майже 8000 голосувань (включаючи процедурні). Це означає, що в більшості випадків для ухвалення рішень їм була потрібна підтримка інших фракцій та груп.

Перше засідання Верховної Ради IX скликання відбулося 29 серпня 2019 року. Тоді в парламенті було 422 народні депутати з 450. Станом на кінець серпня 2024 року в парламенті працювало 401 депутат.

За п’ять років роботи цього скликання відбулося 414 засідань Верховної Ради, з яких 363 — пленарні, а 51 — позачергові.

До початку війни парламент працював за плановим графіком, але після 24 лютого 2022 року було введено режим “одного пленарного засідання”, коли голова оголошує перерву в кінці кожного дня, що дозволяє продовжити розгляд питань. Цей формат був закріплений окремою постановою.

Протягом п’яти років у парламенті було проведено 16 902 голосування (без сигнальних). 47% з них отримали понад 226 голосів “за”. Сплеск голосувань спостерігався на початку каденції, а також у середині і наприкінці 2021 року.

Загалом депутати IX скликання зробили понад 4,8 мільйона натискань кнопок. Найбільше голосували “за” — в 39% випадків, далі йшли “утримався” — 23%, і “проти” — лише 2%.

Аналіз участі в голосуваннях показує, що депутати “Слуги народу” голосували найчастіше (78%), а найменшу участь продемонстрували депутати ОПЗЖ (45%). Найбільше голосувань “за” відбулося серед фракції “Довіра” (52%), а найменше — у “Голосі” (28%). Кнопку “утримався” частіше натискали депутати “Європейської солідарності” (33%), а найменше — депутати “Відновлення України” (4%).

Перед початком війни деякі фракції, зокрема “ЄС”, “Батьківщина” та “Голос”, частіше голосували “проти”, але після 24 лютого 2022 року ця тенденція змінилася: депутати стали частіше утримуватися або не голосувати взагалі.

За п’ять років роботи Верховної Ради IX скликання спостерігалася значна кількість випадків, коли депутати не брали участь у голосуваннях. Загалом понад 2,2 мільйона голосувань було пропущено через відсутність депутатів або через їхнє небажання голосувати.

Крім того, наявність маніпуляцій з картками присутності, таких як імітація присутності на засіданнях, ще більше підкреслює проблеми з доброчесністю роботи парламенту.

Європейська комісія помітила в Україні утиски прав опозиції у Верховній Раді. Однак загалом роботу українського парламенту назвали ефективною.

Україна, ЄС і Конгрес США були шоковані від “мирного плану” Трампа, котрий виявився грою на користь Росії: його ініціатори, не читаючи деталей, намагалися використати Україну та ЄС як інструмент для завершення війни і підвищення особистого рейтингу президента США. План, який спочатку подавався як ультимативний, скоротився до 19 пунктів, втім, залишає відкритим коло політичної драми між Трампом, Україною та РФ, пише власниця “Букв” Катерина Рошук.