Raiffeisen Bank вкотре відклав вихід з російського ринку

Джерело: APA

Австрійська банківська група Raiffeisen Bank International знову відтермінувала обіцяний вихід з російського ринку.

“У минулому ми називали дату можливого відокремлення до 31 грудня, яка зараз здається дуже малоймовірною”, – прокоментував генеральний директор RBI Йоганн Штробль.

За його словами, перш ніж ухвалити рішення про відокремлення дочірнього банку, необхідно вичерпати всі можливості його продажу.

Також глава RBI додав, що загалом обидва варіанти – продаж або відокремлення російського бізнесу – залишаються можливими.

При цьому він зауважив, що причиною, чому графік відокремлення дочірнього банку переноситься, є те, що “ми все ще бачимо чіткий, ймовірно, навіть більш простий спосіб деконсолідації через продаж”.

Проте для цього RBI має отримати численні дозволи регуляторів у Росії та Європі, і поки що не зрозуміло, скільки часу це займе.

На початку серпня генеральний директор RBI Йоганн Штробль заявив, що вважає можливим відокремлення свого дочірнього банку в Росії від материнської групи не раніше кінця грудня, попри те, що раніше повідомлялося про кінець вересня.

ДОВІДКОВО. Раніше Київ включив Raiffeisen Bank до списку “міжнародних спонсорів війни”. Європейський центральний банк також наполягає на виході фінустанови з Росії. Американське управління санкцій також займається розслідуванням діяльності групи.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.

Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.