Raiffeisen Bank вкотре відклав вихід з російського ринку

Джерело: APA

Австрійська банківська група Raiffeisen Bank International знову відтермінувала обіцяний вихід з російського ринку.

“У минулому ми називали дату можливого відокремлення до 31 грудня, яка зараз здається дуже малоймовірною”, – прокоментував генеральний директор RBI Йоганн Штробль.

За його словами, перш ніж ухвалити рішення про відокремлення дочірнього банку, необхідно вичерпати всі можливості його продажу.

Також глава RBI додав, що загалом обидва варіанти – продаж або відокремлення російського бізнесу – залишаються можливими.

При цьому він зауважив, що причиною, чому графік відокремлення дочірнього банку переноситься, є те, що “ми все ще бачимо чіткий, ймовірно, навіть більш простий спосіб деконсолідації через продаж”.

Проте для цього RBI має отримати численні дозволи регуляторів у Росії та Європі, і поки що не зрозуміло, скільки часу це займе.

На початку серпня генеральний директор RBI Йоганн Штробль заявив, що вважає можливим відокремлення свого дочірнього банку в Росії від материнської групи не раніше кінця грудня, попри те, що раніше повідомлялося про кінець вересня.

ДОВІДКОВО. Раніше Київ включив Raiffeisen Bank до списку “міжнародних спонсорів війни”. Європейський центральний банк також наполягає на виході фінустанови з Росії. Американське управління санкцій також займається розслідуванням діяльності групи.

Запорізька атомна електростанція цього тижня втратила зв’язок приблизно на 12 годин, що стало найбільш тривалим таким інцидентом від початку повномасштабного вторгнення.

28 травня президент Володимир Зеленський повідомив, що Швеція надасть Україні майже 400 мільйонів доларів в межах пакету військової допомоги.

Верховна Рада України 28 травня ратифікувала угоду про отримання кредиту Євросоюзу на €90 млрд та підтримала зміни до бюджету, котрі передбачають рекордне збільшення оборонних видатків.

Рада ЄС схвалила сьомий транш у межах європейського програми Ukraine Facility, що передбачає виплати Україні до 50 млрд євро у 2024-2027 роках.

Українська сторона продемонструвала європейським дипломатам окремі елементи російського ракетного комплексу “Орєшник”, що містить російські та білоруські компоненти, закликавши посилити санкційний тиск та обмежити доступ до іноземних складових.