Ресурсна угода США та України опинилася під загрозою зриву – FT
Джерело: Financial Times
Підписання рамкової угоди між США та Україною стосовно використання українських рідкісноземельних металів постало перед ризиком зриву в останній момент. Сторони вже були готові підписати документ.
Перша віцепрем’єр-міністерка Юлія Свириденко 30 квітня прибула до Вашингтона для підписання угоди з міністром фінансів США Скоттом Бессентом.
Угода передбачає, що США та Україна шляхом розвитку українських природних ресурсів і створення спільного інвестиційного фонду “створюватимуть умови для збільшення інвестицій у видобуток, енергетику та пов’язані технології в Україні”.
Однак, ще під час польоту Свириденко, команда Бессента передала, що міністерка має бути готова підписати “усі документи або повертатися додому”, інформують джерела. Американська сторона наполягає на одночасному підписанні усіх трьох документів: рамкової угоди, окремої додаткової угоди про інвестиційний фонд і технічного документа.
Тоді як один зі співрозмовників, знайомий із позицією США, зазначив, що Україна, своєю чергою, намагалася переглянути умови, погоджені на вихідних. Нібито проблемними моментами, за його словами, залишаються питання управління фондом, механізм прозорості та простежуваність коштів. Одначе, якщо Україна погодиться на первісні умови, угода все ще може бути підписана вже в середу.
Водночас інше джерело поінформувало, що Україна не може підписати всі документи в середу, оскільки угода про інвестфонд потребує ратифікації парламентом.
Попри те, що рамкова угода не містить прямих гарантій безпеки від США, на які розраховував Київ, у документі все ж мовиться, що домовленість є “свідченням ширшої довгострокової стратегічної співпраці і відчутним свідченням підтримки США безпеки, добробуту, відновлення та інтеграції України у світові економічні структури”.
Фінальну версію документа погодили після того, як адміністрація Трампа пішла на поступку — до внеску США зараховуватимуть лише майбутню військову допомогу. Це стало важливою віхою у відносинах між Києвом і Вашингтоном після скасованої в лютому церемонії підписання попередньої версії — через публічну суперечку між президентом США Дональдом Трампом і Володимиром Зеленським в Овальному кабінеті.
Днями Денис Шмигаль повідомив, що спірний пункт таки прибрали. Він виступив із Вашингтона після “важливої зустрічі” з Бессентом, на якій сторони обговорили фінальні деталі.
Раніше Україна та США підписали меморандум про наміри просувати угоду щодо інвестиційного фонду для розвитку українських природних ресурсів і енергетичних активів.
Згідно з новою редакцією документа, після набуття угодою чинності будь-яка нова військова допомога США — включно з постачанням озброєння, боєприпасів, технологій або підготовкою — зараховуватиметься як внесок США у фонд.
Президент Трамп, як зазначає Financial Times, дедалі більше розчарований затягуванням перемовин про припинення вогню і сумнівається в готовності президента РФ Володимира Путіна серйозно обговорювати мирну угоду, яку Трамп сподівався укласти протягом перших 100 днів свого нового терміну.
Днями видання Financial Times повідомляло, що Україна та США близькі до підписання рамкової угоди про використання рідкісноземельних металів уже цього тижня. Це стало можливим після того, як Київ отримав важливу поступку від адміністрації Дональда Трампа: доходи від угоди не враховуватимуться як компенсація за минулу військову допомогу.
- Президент США Дональд Трамп висловив невдоволення тим, що Україна досі не підписала фінальні документи щодо укладення угоди зі Сполученими Штатами про надра.
- Міністр фінансів США Скотт Бессент прокоментував домовленості з Україною щодо надр, заявивши, що президент Володимир Зеленський “зірвав те, що мало б бути найпростішою справою у світі” під час конфлікту з американським керівництвом у Білому домі.
- Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга розповів, як просуваються переговори зі США щодо угоди про корисні копалини. За його словами, угоду перевіряють на відповідність українському законодавству, до переговорів залучать юристів.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.