Резиденцію Путіна оточує 12 позицій ППО, коли у Москві й області їх всього 60 — ЗМІ
Джерело: російська служба “Радіо Свобода”
Навколо резиденції російського диктатора Володимира Путіна на Валдаї (Новгородська область РФ) встановили одразу 12 позицій протиповітряної оборони. Водночас у Москві і Московській області з населенням у понад 20 млн є всього 60 позицій.
Так, з 2022 року в столиці РФ та Московській області, де проживає понад 20 мільйонів осіб, журналісти виявили 60 позицій ППО — всього в 5 разів більше, ніж біля резиденції Путіна.
За даними з відкритих джерел, населення Валдаю не досягає й 20 тисяч осіб. Однак, там виявили одразу 12 позицій протиповітряної оборони. Переважно йдеться про системи ППО “Панцир-С1” на вежах.
Джерело: російська служба “Радіо Свобода”
На Валдаї, як зазначається, часто проводять час ймовірна коханка Путіна Аліна Кабаєва та їхні спільні діти — для них там збудували новий будинок.
- За 24 роки на посаді президента РФ Володимир Путін обріс розкішним побутом, звичками та традиціями. І парадокс: він розв’язав війну, яка стала цим звичкам шкодити. Тепер глава РФ втратив можливість літати на Чорне море і навіть залишився без будинку, який дуже любив.
- Володимир Путін міг опинитися в небезпеці через використання його охоронцями спортивної соціальної мережі Strava.
У вівторок, 27 жовтня, у частині регіонів України запровадять графіки погодинних відключень електроенергії для побутових споживачів. Обмеження становитимуть від 1,5 до 2,5 черг.
Індійські нафтопереробні заводи дедалі частіше обирають нафту з Перської затоки замість російської сировини. Причиною стало різке подорожчання морських перевезень, через яке постачання з Росії втратило економічну привабливість.
Зупинка бойових дій по лінії розмежування наразі може бути тимчасовим адекватним рішенням. Водночас для цього необхідно створити відповідні умови, на які Росія поки навряд чи погодиться.
Агрохолдинг Kernel у липні-вересні 2026 року скоротив продажі олії на 48% через перебої з відвантаженнями, спричинені російськими атаками на чорноморські порти.
М’янма закуповувала авіаційне пальне в Ірані попри санкції США, оформлюючи його в документах як дизельне пальне з Південної Африки. Як з’ясувалося, у схемі брали участь енергетичні компанії М’янми й Таїланду, Центральний банк М’янми та тайський Siam Commercial Bank (SCB).