РФ не вдалося потрапити до Ради ООН з прав людини
Джерело: постійний представник України в ООН Сергія Кислиці/Twitter
За результатами голосування у Генеральній Асамблеї ООН, Росії не вдалося повернутися до Ради ООН з прав людини на 2024–2026 роки.
Країни, котрі претендували на представництво із групи східноєвропейських держав, боролися за два місця в Раді ООН. Місця зарезервували для країн Центральної та Східної Європи.
У результаті таємного голосування, Болгарія отримала підтримку 160 країн, Албанія – 123, тоді як РФ – 83.
Bulgaria 160, Albania 123, Russia 83 … https://t.co/mW1N1dE9GT
— Sergiy Kyslytsya 🇺🇦 (@SergiyKyslytsya) October 10, 2023
РФ обрали до Ради у 2020 році, одначе, у квітні 2022 року, після початку повномасштабної війни проти України, її вигнали за рішенням Генеральної Асамблеї ООН.
Раніше у Держдепі США наголосили, що прагнення РФ бути учасником Ради ООН з прав людини не узгоджується з її злочинами в Україні.
Також Велика Британія заявила, що “рішуче виступає проти” спроби Росії знову приєднатися до Ради з прав людини.
Зауважимо, деякі дипломати висловлювали побоювання, що РФ має шанси повернутися до Ради ООН з прав людини під час таємного голосування.
- 25 вересня у Раді ООН з прав людини заявили про “постійні докази” того, що російські сили “вчиняють воєнні злочини в Україні”.
- Спеціальна доповідачка ООН з питань тортур Еліс Джилл Едвардс заявила, що катування російськими офіцерами українських цивільних осіб і військовополонених досягли такого рівня, що це явно систематична політика, схвалена державою.
- Прем’єр-міністр Греції заявив, що Москва повинна бути покарана відповідно до міжнародного права за воєнні злочини, які скоїла.
- За останніми оцінками, близько 90% українських військовополонених пройшли через катування, зґвалтування, погрози сексуальним насильством або інші форми жорстокого поводження.
Москва готова до мирних переговорів з Україною на основі так званих “Стамбульських домовленостей”, заявив глава РФ Володимир Путін.
Під час саміту G7, президент США Дональд Трамп був “надзвичайно вражений та сповнений ентузіазму” через результати далекобійних атак України по цілях углиб території Росії. Також глава Білого дому погодився на посилення санкцій проти російського енергетичного сектору.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Москва більше не вважає США “об’єктивним посередником” у контексті війни проти України та звинуватив Вашингтон у посиленні тиску на Росію.
В Україні стартував перший етап трансформації Сил оборони, у межах якого запровадили нові мотиваційні контракти для військовослужбовців і цивільних.
Росія розглядає можливість імпорту бензину та дизельного пального, а також запровадження субсидій для стримування цін на тлі дефіциту, спричиненого українськими ударами по нафтопереробних заводах.