РФ не вдалося потрапити до Ради ООН з прав людини
Джерело: постійний представник України в ООН Сергія Кислиці/Twitter
За результатами голосування у Генеральній Асамблеї ООН, Росії не вдалося повернутися до Ради ООН з прав людини на 2024–2026 роки.
Країни, котрі претендували на представництво із групи східноєвропейських держав, боролися за два місця в Раді ООН. Місця зарезервували для країн Центральної та Східної Європи.
У результаті таємного голосування, Болгарія отримала підтримку 160 країн, Албанія – 123, тоді як РФ – 83.
Bulgaria 160, Albania 123, Russia 83 … https://t.co/mW1N1dE9GT
— Sergiy Kyslytsya 🇺🇦 (@SergiyKyslytsya) October 10, 2023
РФ обрали до Ради у 2020 році, одначе, у квітні 2022 року, після початку повномасштабної війни проти України, її вигнали за рішенням Генеральної Асамблеї ООН.
Раніше у Держдепі США наголосили, що прагнення РФ бути учасником Ради ООН з прав людини не узгоджується з її злочинами в Україні.
Також Велика Британія заявила, що “рішуче виступає проти” спроби Росії знову приєднатися до Ради з прав людини.
Зауважимо, деякі дипломати висловлювали побоювання, що РФ має шанси повернутися до Ради ООН з прав людини під час таємного голосування.
- 25 вересня у Раді ООН з прав людини заявили про “постійні докази” того, що російські сили “вчиняють воєнні злочини в Україні”.
- Спеціальна доповідачка ООН з питань тортур Еліс Джилл Едвардс заявила, що катування російськими офіцерами українських цивільних осіб і військовополонених досягли такого рівня, що це явно систематична політика, схвалена державою.
- Прем’єр-міністр Греції заявив, що Москва повинна бути покарана відповідно до міжнародного права за воєнні злочини, які скоїла.
- За останніми оцінками, близько 90% українських військовополонених пройшли через катування, зґвалтування, погрози сексуальним насильством або інші форми жорстокого поводження.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що не очікує суттєвих змін у стратегії України після звільнення Михайла Федорова з посади міністра оборони.
Українські проєкти відновлення отримають додаткові можливості для залучення іспанського фінансування. Додаткове фінансування у 570 млн євро спрямують на підтримку інвестицій, постачання обладнання та участь іспанських компаній у відновленні української економіки.
Велика Британія профінансує на €300 млн постачання Україні 16 шведських винищувачів Gripen E. Про це заявив прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер під час візиту до Києва 16 липня.
Туреччина готова взяти на себе провідну роль у військово-морській складовій майбутніх міжнародних гарантій безпеки для України, котрі також передбачають сухопутний та повітряний компоненти. Нині країни-союзники вже розробляють відповідні плани.
Бойові водолази Центру спеціального призначення НГУ “Омега” знищили російський бомбардувальник Су-24М на військовому аеродромі “Саки” у тимчасово окупованому Криму.