РФ не вдалося потрапити до Ради ООН з прав людини
Джерело: постійний представник України в ООН Сергія Кислиці/Twitter
За результатами голосування у Генеральній Асамблеї ООН, Росії не вдалося повернутися до Ради ООН з прав людини на 2024–2026 роки.
Країни, котрі претендували на представництво із групи східноєвропейських держав, боролися за два місця в Раді ООН. Місця зарезервували для країн Центральної та Східної Європи.
У результаті таємного голосування, Болгарія отримала підтримку 160 країн, Албанія – 123, тоді як РФ – 83.
Bulgaria 160, Albania 123, Russia 83 … https://t.co/mW1N1dE9GT
— Sergiy Kyslytsya 🇺🇦 (@SergiyKyslytsya) October 10, 2023
РФ обрали до Ради у 2020 році, одначе, у квітні 2022 року, після початку повномасштабної війни проти України, її вигнали за рішенням Генеральної Асамблеї ООН.
Раніше у Держдепі США наголосили, що прагнення РФ бути учасником Ради ООН з прав людини не узгоджується з її злочинами в Україні.
Також Велика Британія заявила, що “рішуче виступає проти” спроби Росії знову приєднатися до Ради з прав людини.
Зауважимо, деякі дипломати висловлювали побоювання, що РФ має шанси повернутися до Ради ООН з прав людини під час таємного голосування.
- 25 вересня у Раді ООН з прав людини заявили про “постійні докази” того, що російські сили “вчиняють воєнні злочини в Україні”.
- Спеціальна доповідачка ООН з питань тортур Еліс Джилл Едвардс заявила, що катування російськими офіцерами українських цивільних осіб і військовополонених досягли такого рівня, що це явно систематична політика, схвалена державою.
- Прем’єр-міністр Греції заявив, що Москва повинна бути покарана відповідно до міжнародного права за воєнні злочини, які скоїла.
- За останніми оцінками, близько 90% українських військовополонених пройшли через катування, зґвалтування, погрози сексуальним насильством або інші форми жорстокого поводження.
Україна та Литва підписали Спільну декларацію про захист, повернення, реабілітацію та реінтеграцію українських дітей, повідомив міністр закордонних справ Андрій Сибіга за результатами зустрічі з литовським колегою Кястутісом Будрісом.
Правоохоронці викрили масштабну схему дезертирства. Схема діяла у чотирьох областях, тоді як сума за “послугу” коливалася від 8 до 15 тисяч доларів з однієї особи.
11 травня лідер фракції “Євросолідарність” Петро Порошенко заявив про необхідність змін у розподілі фінансування сектору безпеки та оборони, наголосивши на пріоритеті підрозділів, котрі виконують бойові завдання.
Президент Фінляндії Александер Стубб заявив, що європейським країнам варто почати прямі контакти з Москвою щодо війни РФ проти України.
11 травня глава МЗС Андрій Сибіга привітав рішення князівств Андорра та Монако щодо готовності приєднатися до розширеної часткової угоди про створення Спецтрибуналу щодо злочину російської агресії проти України.