РФ цьогоріч виділила $1,85 млрд на пропаганду за кордоном – на 54% більше, ніж торік

Росія у 2026 році досягла рекордного рівня фінансування інформаційного впливу за кордоном. Про це повідомили у Службі зовнішньої розвідки України у відповідь на запит LIGA.net.

Лише на інформаційний сектор РФ передбачила в нинішньому бюджеті $1,85 млрд – це на 54% більше, ніж у 2025-му. Ідеться про системну роботу з наративами, зокрема в Європі: у Брюсселі, Відні, Люксембурзі тощо.

Повідомляється, що цим коштом утримуються офіси у заможних районах європейських столиць, працюють мережі “Русских домов”, фінансуються лояльні організації і запускаються інформаційні платформи, які після блокування з’являються знову вже під іншими назвами.

У Службі зовнішньої розвідки України зазначили, що росіяни змінили підходи до закордонної пропаганди. Після ухвалення 20-го пакета санкцій ЄС, який, зокрема, був спрямований проти проросійських медіа, вони стали робити сайти-дублі, на яких немає відвертих проросійських лозунгів.

Йдеться, зокрема, про матеріали у форматі інтерв’ю з європейськими професорами, яких нібито “систематично витісняють з посад через заклики до миру з Росією”. У матеріалах все ж простежуються ключові кремлівські меседжі: Європа “втомилася від війни”, Росію “не можна ізолювати”, потрібен “мир”. У СЗР вважають, що подібні тези мають на меті “створити страждальний образ”, ніби це саме Україна не хоче піти на примирення.

У Миколаївському зоопарку народилося дитинча валлабі Беннета білого кольору.

Росія у 2026 році досягла рекордного рівня фінансування інформаційного впливу за кордоном. Про це повідомили у Службі зовнішньої розвідки України у відповідь на запит LIGA.net.

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що представники ТЦК та СП під час виконання службових обов’язків мають бути чітко ідентифіковані та зобов’язані пред’являти службові посвідчення.

Російський суд засудив до 26 років позбавлення волі двох полонених українських медійників – адміністраторів Telegram-каналу “Мелітополь – це Україна” Дениса Глущенка та Олександра Малишева.

Чи може людина, яку суспільство звикло таврувати, стати його найнадійнішим щитом? Олексій з позивним ”Лютий” – боєць Третьої окремої штурмової бригади Третього армійського корпусу, чий шлях до війська пролягав через місця позбавлення волі. Сьогодні він не просто воїн, а інструктор, який готує нове поповнення до найзапекліших боїв. Це історія про те, як змінити камеру на окоп, втратити частково зір у бою, але знайти сенс у порятунку інших. Відверта розмова про другий шанс, ціну свободи та братерство, де минуле не має значення, якщо ти готовий битися за майбутнє.