РФ цьогоріч виділила $1,85 млрд на пропаганду за кордоном – на 54% більше, ніж торік

Росія у 2026 році досягла рекордного рівня фінансування інформаційного впливу за кордоном. Про це повідомили у Службі зовнішньої розвідки України у відповідь на запит LIGA.net.

Лише на інформаційний сектор РФ передбачила в нинішньому бюджеті $1,85 млрд – це на 54% більше, ніж у 2025-му. Ідеться про системну роботу з наративами, зокрема в Європі: у Брюсселі, Відні, Люксембурзі тощо.

Повідомляється, що цим коштом утримуються офіси у заможних районах європейських столиць, працюють мережі “Русских домов”, фінансуються лояльні організації і запускаються інформаційні платформи, які після блокування з’являються знову вже під іншими назвами.

У Службі зовнішньої розвідки України зазначили, що росіяни змінили підходи до закордонної пропаганди. Після ухвалення 20-го пакета санкцій ЄС, який, зокрема, був спрямований проти проросійських медіа, вони стали робити сайти-дублі, на яких немає відвертих проросійських лозунгів.

Йдеться, зокрема, про матеріали у форматі інтерв’ю з європейськими професорами, яких нібито “систематично витісняють з посад через заклики до миру з Росією”. У матеріалах все ж простежуються ключові кремлівські меседжі: Європа “втомилася від війни”, Росію “не можна ізолювати”, потрібен “мир”. У СЗР вважають, що подібні тези мають на меті “створити страждальний образ”, ніби це саме Україна не хоче піти на примирення.

США запровадили 50% мита на канадські товари загальною вартістю близько 20 млрд доларів. У відповідь Канада заявила про намір запровадити дзеркальні тарифи.

З 24 серпня OpenAI розширює рекламну програму ChatGPT на Європу. Реклама стане доступною для користувачів безкоштовного тарифу Free та підписки Go у 31 європейській країні.

Російські окупанти можуть завдати нових ударів по великих торгових центрах у прифронтових містах України, зокрема у Кривому Розі.

Впродовж 22 серпня армія РФ атакувала населені пункти Херсонщини за допомогою артилерії та дронів різного типу. Внаслідок російської агресії постраждало вісім людей, зокрема дві комунальниці.

Уночі в суботу, 22 серпня, на 78-му році життя помер засновник Партії реформ, колишній прем’єр-міністр Естонії та колишній віцепрезидент Європейської комісії Сіім Каллас.