РФ ускладнила західним компаніям вихід з російського ринку

Джерело: Financial Times

Росія ускладнила західним компаніям вихід з ринку РФ, заборонивши їм виводити свої доходи у доларах чи євро, де-факто запровадивши валютний контроль, аби підтримати ослаблений рубль.

За словами обізнаних людей, західні компанії, які виходять з Росії, повинні домовитися про ціну продажу в рублях, інакше, якщо продавці наполягатимуть на отриманні іноземної валюти, вони зіткнуться із затримками та навіть втратами сум, які можна перерахувати за кордон.

Нові обмеження свідчать про занепокоєння РФ щодо подальшого знецінення рубля, на тлі західних санкцій, запроваджених у відповідь на повномасштабне вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року.

Цього року рубль знецінився на понад 20% щодо до долара, перевищивши 100 рублів за долар у серпні. Це стало “психологічним порогом” для президента РФ Володимира Путіна, що змусило владу вжити “паліативних заходів”, сказав один із банкірів, причетних до нещодавніх виходів західних компаній.

“Це як заклеїти гангрену пластиром”, – сказав він.

Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив Financial Times, що обов’язком кожного уряду є створення “найвигідніших умов для своєї валюти, тому ми створюємо найвигідніші умови для рубля”.

“Рубль має абсолютний пріоритет”, – сказав Пєсков.

Він додав, що коли мовиться про вихід іноземних компаній, Росія керувалася “власними інтересами та вигодами”.

Коли рубль почав слабшати у липні, російська влада вперше ввела обмеження на те, як компанії, які залишають країну, могли забрати з собою доходи від продажу.

Західним компаніям було запропоновано два варіанти продажу своїх активів в іноземній валюті: переказ грошей на рахунок типу “С” із суворими обмеженнями в російському банку або переказ коштів на рахунок за кордоном – у цьому випадку сума мала виплачуватися кількома частинами. Крім того, продавець міг перерахувати готівку в рублях і відразу отримати всю суму на звичайний російський банківський рахунок.

Але перші два варіанти на практиці були додатково обмежені з точки зору обсягу та частоти платежів за кордон, оскільки влада намагалася змусити компанії вести бізнес у рублях.

Оскільки рубль продовжував падати, центральний банк Росії чотири рази підвищував процентну ставку з серпня, довівши її до 15%. Ще один крок зроблено на початку цього місяця, коли Путін підписав указ, який змушує 43 компанії продавати частину свого валютного виторгу на внутрішньому ринку.

Центробанк не підтримав це рішення, заявила його голова Ельвіра Набіулліна, демонструючи незгоду з Кремлем. Вона назвала вплив заходу “незначним” і “відчутним лише за короткий проміжок часу”. Рубль стабілізувався на рівні близько 0,011 долара, але він залишається значно нижчим за довоєнний рівень і нижчим за цілі Путіна щодо збільшення військового бюджету.

Обмеження на репатріацію валюти додали до зростаючого списку критеріїв, яким повинні відповідати угоди , перш ніж їх можна буде схвалити. Серед них – “добровільний” внесок до російського бюджету, нещодавно збільшений з 10 до 15% від суми угоди, і продаж із дисконтом не менше 50% до справедливої вартості активів.

Інвестиційний банкір, який нещодавно допоміг закрити угоду на суму близько 300 мільйонів доларів, сказав, що комісія встановила семиденний термін для завершення продажу на іноземний рахунок, але що покупець не міг переказати понад 20 мільйонів доларів на день.

“Проста математика показує, що продавцю було неможливо отримати весь виторг від угоди”, – додав він.

Інша особа, яка працювала над низкою виходів, сказала, що комісія повідомила їм, що є неофіційний ліміт у 500 мільйонів доларів, які можна перерахувати за кордон.

“Держава запровадила контроль над рухом капіталу, не кажучи про це. Держава каже: “Не заборонено платити в євро чи доларах, просто це складно”. Вам вирішувати, чи ви будете виводити готівку в іноземній валюті, чи в рублях, чи не виводитимете взагалі”, – сказав він.

Західний продавець відчув послідовні зміни правил Росії у межах однієї угоди.

Спочатку вони подали заявку й отримали дозвіл на продаж, номінований у євро, але покупець в останню хвилину відмовився. Коли ж вони подали заявку з такою ж угодою та новим покупцем у липні, їм сказали, що лише 50% виторгу в євро можуть бути отримані негайно, а решту буде відкладено. Однак, якщо продавець погоджувався на угоду в рублях, йому казали, що він може отримати всю суму відразу.

Після оплати в рублях продавець може або обміняти суму в Росії, або спробувати купити іноземну валюту за кордоном.

“Обидва варіанти погані. У першому випадку – жахливий курс і важко обміняти великі обсяги. У другому випадку важко знайти банк, який прийме гроші”, – сказало джерело.

Деякі іноземні компанії, які намагаються вийти з російського ринку, стикаються зі значними витратами, оскільки влада РФ вимагає великі знижки на активи, що продаються.
Компанія Unilever, яку вже понад рік критикують за те, що вона залишилася в Росії, заявила 25 липня, що може припинити, продати або зберегти свою діяльність там, але зазначила, що “найкращим із поганих” варіантом є “продовження нашого бізнесу, але в дуже обмежений спосіб”.