Rheinmetall постачить артилерійські снаряди Україні на понад 140 млн євро

Джерело: пресслужба Rheinmetall

Збройовий концерн Rheinmetall отримав масштабне замовлення на підтримку України артилерійськими боєприпасами. Дюссельдорфському технічному підприємству доручено постачити Києву артилерійські снаряди на суму близько 142 мільйонів євро.

Замовником зокрема десятків тисяч 155 мм снарядів виступила країна-партнер НАТО, яка підтвердила намір підтримувати Україну в її оборонній боротьбі ефективною довгостроковою військовою допомогою.

Боєприпаси за цим контрактом передадуть Силам оборони України у 2025 році. Одначе, у пресслужбі нагадали, що виробництво і постачання за попереднім замовленням приблизно 40 000 снарядів великого калібру заплановане у 2024 році.

Окрім цього, у середині жовтня 2023 року уряд Німеччини розмістив Rheinmetall замовлення на понад 100 000 снарядів калібру 155 мм, призначених для України, а також додаткові снаряди DM 121 фугасної дії.

Зазначається, що попит на артилерійські боєприпаси наразі дуже високий, що зумовлено не лише потребами України, а й необхідністю поповнити переважно порожні склади боєприпасів Німеччини та інших країн НАТО й ЄС.

Також наголошується, що у 2024 році Rheinmetall планує значно збільшити потужності виробництва боєприпасів на своїх заводах у Німеччині, Іспанії, Південній Африці та Австралії, довівши річну потужність виробництва до близько 700 000 артилерійських снарядів.

Довідка. Rheinmetall – німецький оборонний концерн, котрий виробляє танки Panther, Leopard, БМП Marder й гаубиці PzH 2000.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.

Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.