Російська мережа шпигунів у світі стала сильнішою, ніж будь-коли – The Economist
Джерело: The Economist
Завдяки зміні керівника “комітетів особливого впливу”, Росії вдалося реабілітувати свою розвідку на світовій арені.
Журналісти звернули увагу на серію невдач російських шпигунів. Зокрема, невдала спроба вбити російського опозиціонера Олексія Навального отрутою “новачок”, недооцінка ЗСУ напередодні повномасштабного вторгнення в Україну та нездатність зупинити минулорічний бунт ватажка ПВК “Вагнер” Євгена Пригожина.
“Росія зрозуміла, що їй потрібні більш чесні звіти від своїх агентів. Керівником “комітетів особливого впливу” Москва призначила Сергія Кирієнка, заступника глави адміністрації Кремля. Вони координують операції проти Заходу, а потім вимірюють їхній ефект”, – йдеться в матеріалі.
Зрештою така зміна призвела до того, що російська розвідка стала працювати значно ефективніше. Зокрема, видання вказує на вплив кампаній на території країн Заходу стосовно виділення допомоги Україні.
“У січні німецькі експерти опублікували інформацію про ботів, які щодня розповсюджували сотні тисяч німецькомовних дописів у мережі Х із 50 000 облікових записів протягом одного місяця. 12 лютого Франція викрила велику мережу російських сайтів, які поширювали дезінформацію у Франції, Німеччині та Польщі”, – мовиться в повідомленні.
Серед іншого видання акцентує на покращенні якості роботи й інших російських спецслужб.
Відтак, нині ФСБ, СВР і ГРУ займаються вербуванням росіян, які виїхали до Європи. При цьому наголошено, що особливо велику небезпеку ці люди несуть для Німеччини, адже кількість російських біженців там значно збільшилася після санкцій країн Балтії.
Агентство додає, що російські спецслужби можуть займатися підготовкою до війни між РФ та НАТО. Серед підходів, крім крадіжки секретної інформації, може бути спроба погіршити стосунки між ЄС та США, підірвати допомогу Україні та спровокувати конфлікти серед учасників Альянсу.
- За останні два місяці Кремль активізував в Україні мережу “сплячих” шпигунів. Секретар Ради національної безпеки та оборони Олексій Данілов назвав для цього причину.
Велика Британія навряд чи приєднається до наступальних дій США проти Ірану, проте вже посилила свою присутність у Катарі. Перекидання винищувачів Typhoon свідчить про готовність Лондона захищати регіональних партнерів у разі масштабної відплати з боку Тегерана.
Оперативні центри спостереження ЄС (EU SST) зафіксували неконтрольоване зниження ступеня ракети-носія ZQ-3. Фахівці очікують, що об’єкт вагою 11 тонн увійде в щільні шари атмосфери вже 30 січня.
Уряд Нової Зеландії вирішив не приєднуватися до створеної Дональдом Трампом “Ради миру”. Прем’єр-міністр Крістофер Лаксон зазначив, що країна не братиме участі в ініціативі у її нинішньому вигляді через брак конкретики щодо її майбутньої ролі.
Еммануель Макрон та Роберт Фіцо провели тривалу зустріч, присвячену “стратегічному пробудженню” Європи. Сторони обговорили спільні проєкти в ядерній галузі та погляд на російсько-українську війну в умовах внутрішніх розбіжностей усередині ЄС.
Уряд Данії зафіксував найвищий рівень підтримки за останні два роки на тлі дипломатичного протистояння з Вашингтоном. Прем’єр-міністерка Метте Фредеріксен зуміла перетворити агресивні погрози Дональда Трампа щодо анексії Гренландії на власну політичну перемогу.