Російська мережа шпигунів у світі стала сильнішою, ніж будь-коли – The Economist
Джерело: The Economist
Завдяки зміні керівника “комітетів особливого впливу”, Росії вдалося реабілітувати свою розвідку на світовій арені.
Журналісти звернули увагу на серію невдач російських шпигунів. Зокрема, невдала спроба вбити російського опозиціонера Олексія Навального отрутою “новачок”, недооцінка ЗСУ напередодні повномасштабного вторгнення в Україну та нездатність зупинити минулорічний бунт ватажка ПВК “Вагнер” Євгена Пригожина.
“Росія зрозуміла, що їй потрібні більш чесні звіти від своїх агентів. Керівником “комітетів особливого впливу” Москва призначила Сергія Кирієнка, заступника глави адміністрації Кремля. Вони координують операції проти Заходу, а потім вимірюють їхній ефект”, – йдеться в матеріалі.
Зрештою така зміна призвела до того, що російська розвідка стала працювати значно ефективніше. Зокрема, видання вказує на вплив кампаній на території країн Заходу стосовно виділення допомоги Україні.
“У січні німецькі експерти опублікували інформацію про ботів, які щодня розповсюджували сотні тисяч німецькомовних дописів у мережі Х із 50 000 облікових записів протягом одного місяця. 12 лютого Франція викрила велику мережу російських сайтів, які поширювали дезінформацію у Франції, Німеччині та Польщі”, – мовиться в повідомленні.
Серед іншого видання акцентує на покращенні якості роботи й інших російських спецслужб.
Відтак, нині ФСБ, СВР і ГРУ займаються вербуванням росіян, які виїхали до Європи. При цьому наголошено, що особливо велику небезпеку ці люди несуть для Німеччини, адже кількість російських біженців там значно збільшилася після санкцій країн Балтії.
Агентство додає, що російські спецслужби можуть займатися підготовкою до війни між РФ та НАТО. Серед підходів, крім крадіжки секретної інформації, може бути спроба погіршити стосунки між ЄС та США, підірвати допомогу Україні та спровокувати конфлікти серед учасників Альянсу.
- За останні два місяці Кремль активізував в Україні мережу “сплячих” шпигунів. Секретар Ради національної безпеки та оборони Олексій Данілов назвав для цього причину.
У Вашингтоні подали позов проти адміністрації Дональда Трампа через нібито передачу Ірану конфіденційних даних іранців, які просили притулку у США. Правозахисники заявляють, що серед них були продемократичні активісти, представники релігійних меншин і ЛГБТК-спільноти.
Британія та Нідерланди підписали морське партнерство на £2,4 млрд, у межах якого їхні війська отримають нові амфібійні транспортні кораблі. У Лондоні заявили, що угода має посилити можливості НАТО.
В Угорщині державні медіа, які роками пов’язували з інформаційним впливом Віктора Орбана, призупинили новинне мовлення. Новий прем’єр Петер Мадяр назвав це “історичним днем” і заявив про кінець пропагандистських ефірів.
Саміт НАТО в Анкарі проходить під помітним впливом Дональда Трампа, якому Туреччина влаштувала особливо урочисту зустріч. Водночас за дипломатичною символікою союзники обговорюють значно практичніші питання – переозброєння Європи, нові оборонні контракти та захист від російських ракет.
У Варшаві чоловік увірвався до галереї рукоділля Las Rąk і розтрощив частину експозиції. Напад стався після того, як працівниця закладу показала жест несхвалення учасникам маршу, де лунали антиукраїнські гасла.