Російська присутність у Малі спровокувала гуманітарну катастрофу

Джерело: СЗРУ

У Малі загострюється паливна криза, що паралізує ключові галузі життя – від продовольчого забезпечення до роботи шкіл. Постачання нафтопродуктів було заблоковане збройними угрупованнями у відповідь на політику військової хунти, що вибірково спрямовує ресурси до лояльних регіонів.

Депутат парламенту Аліу Тункара, відомий проросійською риторикою, у своїй промові звинуватив у кризі Францію, США та “можливо, навіть Україну”.

Військові прийшли до влади після перевороту 2021 року. У 2022-му, на вимогу хунти, французькі війська, котрі протистояли джихадистам у регіоні, залишили країну. Згодом свою місію завершила й ООН.

Безпекові функції режим передав російським найманцям. Спершу це було угруповання “Вагнер”, нині – “Африканський корпус”, підпорядкований міноборони РФ. Однак їхня присутність не призвела до стабілізації: інтереси найманців зосереджені радше на напівлегальному видобутку золота, ніж на боротьбі з терористичними угрупованнями, зазначили у відомстві.

Нині російські радники активно просувають у регіоні модель управління, яка відтворює авторитарні практики Москви. Зокрема у травні цього року влада Малі ухвалила рішення про розпуск усіх політичних партій, остаточно зруйнувавши перспективи демократичних виборів. Такий курс спостерігається й у сусідніх державах Сахелю – Буркіна-Фасо та Нігері, де також при владі перебувають військові, котрі здійснили перевороти.

За оцінками міжнародних організацій, близько шести мільйонів жителів Малі потребують гуманітарної допомоги. Спостерігачі попереджають, що режим втрачає контроль, а російська підтримка виявляється неспроможною змінити ситуацію.

Раніше Служба зовнішньої розвідки України підтвердила, що російська ПВК “Вагнер” зазнає краху в Малі, де близько двох тисяч її бойовиків не змогли поліпшити безпеку чи отримати контроль над ресурсами, як у Центральноафриканській Республіці.

Відтак, замість боротьби з джихадистами найманці увійшли в конфлікт із малійською армією і лише підвищили градус насильства.

Після путчу 2021 року владу в країні захопила хунта на чолі з Ассімі Гоітою. Він будував союз із Москвою, очікуючи, що російські найманці виконуватимуть накази малійського командування і ефективно воюватимуть проти джихадистів. Натомість найбільша джихадистська мережа у Сахелі – JNIM (“Аль-Каїда в Сахелі”) – продовжує нарощувати вплив у регіоні, – мовиться у повідомленні.

У розвідці наголосили, що кількість загиблих цивільних після приходу Гоіти зросла більш ніж у чотири рази: з 736 на рік до понад 3 тис. у 2022–2024 роках. Водночас 80 % смертей спричинили не джихадисти, а місцева армія та вагнерівці. Тактика росіян – терор проти простих малійців – виявилася неефективною: населення відмовляється співпрацювати з ними.

Відносини між російськими найманцями та малійськими військовими помітно погіршуються: зафіксовано непокору наказам, крадіжки техніки та відверті прояви расизму. Напруга вилилася у серпневі репресії проти десятків офіцерів, незгідних з методами ПВК.

На відміну від Судану й ЦАР, Кремль не отримав контроль над корисними копалинами, зокрема золотими рудниками: Гоіта відкинув вимоги Москви та почав шукати альтернативних партнерів для отримання допомоги у сфері безпеки та угод з видобутку корисних копалин, резюмували у СЗРУ.

Росія змінює свій підхід до військової присутності в Африці, замінюючи сумнозвісну групу найманців Вагнера на нову структуру під назвою Африканський корпус, яка перебуває під прямим контролем Міністерства оборони РФ. Про це повідомляє американське видання CNN, аналізуючи мотиви Кремля та наслідки цієї трансформації для країн Сахелю – регіону в Західній і Центральній Африці, що простягається від Сенегалу до Судану. Для української аудиторії, яка уважно стежить за діями Росії через війну, що триває з 2022 року, цей матеріал важливий, адже він показує, як Москва розширює свій вплив у світі, використовуючи військову силу та політичну нестабільність.

Російська присутність у Малі спровокувала гуманітарну катастрофу – розвідка