Російські літаки почнуть заправляти фритюрною олією
Джерело: пресслужба “Газпром нефть”
В Росії протестували авіаційне пальне з використанням фритюрної олії. Про результати експерименту повідомила компанія “Газпром нефть”.
Новий продукт створили на основі складних ефірів і жирних кислот, зокрема відпрацьованої кулінарної олії, яку постачає мережа ресторанів “Вкусно — и точка”.
SAF-пальне випробовували на стендовому реактивному двигуні з моделюванням усіх етапів польоту: зльоту, крейсерського режиму та посадки. Заявлено, що технологія нібито спрямована на скорочення вуглецевого сліду в авіації.
Програма випробувань “підтвердила ефективну роботу обладнання та зниження екологічного впливу” порівняно з традиційним авіакеросином, заявили у компанії.
Результати тестування мають використати для розробки єдиного національного стандарту щодо синтетичних SAF-компонентів.
Як зазначає TMT, у січні 2026 року російський уряд залишив авіакомпанії без демпферної субсидії на авіакеросин. Мова про податкове відрахування, що частково компенсує витрати на пальне. За місяць, як і в грудні 2025-го, величина субсидії залишилася нульовою.
За даними Санкт-Петербурзької міжнародної товарно-сировинної біржі, середня оптова ціна авіакеросину в Росії в січні становила близько 75,8 рубля за тонну.
Варто також додати, що російські цивільні літаки, які мали замінити Boeing і Airbus після запровадження західних санкцій, суттєво подорожчали, хоча серійне виробництво досі не розпочалося. Про це свідчить протокол наради у мінтрансі РФ за участю представників авіакомпаній, держкорпорації РФ “Ростех”, Об’єднаної авіабудівної корпорації (ОАК) та Росавіації.
За останні два роки ціни на літаки зросли на 45–70%.
Так, середньомагістральний вузькофюзеляжний МС-21 тепер коштує 7,6 млрд рублів, тоді як улітку 2023 року його оцінювали у 4,3–4,6 млрд. Турбогвинтовий Іл-114-300 подорожчав з 1,44 млрд до 2,6 млрд рублів. Водночас міністр промисловості та торгівлі РФ Антон Аліханов раніше зазначав, що перші три літаки цієї моделі коштуватимуть по 4 млрд рублів за одиницю.
Також зросла вартість легкого літака ЛМС-901 “Байкал” — з 178 млн до 315–320 млн рублів. Його виробництво не вдалося налагодити, навіть попри доручення глави РФ Володимира Путіна прискорити процес.
У держкорпорації РФ “Ростех”, яка відповідає за випуск літаків, заявили, що раніше озвучені ціни були лише попередніми й не враховували нинішньої економічної ситуації. За словами представника компанії, дорожчає все — від матеріалів до електроніки.
Директор з інформаційної політики та корпоративних комунікацій Smartavia Віктор Аношкін наголосив, що вартість володіння літаком — один із ключових чинників для авіакомпаній і висока ціна негативно впливає на економіку перевезень.
У протоколі наради зазначили, що вартість літаків має бути співставною з іноземними аналогами, тоді як фінансова модель — підтверджувати повернення коштів ФНБ.
Водночас у СЗРУ зазначили, що відрізані санкціями від імпорту нових літаків, запчастин і техобслуговування, російські авіакомпанії до 2030 року можуть втратити сотні лайнерів. З парку перевізників вибудуть 109 іноземних літаків і ще 230 радянських машин, яким 40-60 років. Також планується списання понад 200 вертольотів, більшість із яких – російського виробництва.
- Росія продовжує імпортувати іноземні літаки, порушуючи санкції США та ЄС. З початку 2024 року до країни ввезли щонайменше 28 повітряних суден, включно з пасажирськими Bombardier, Airbus і Boeing.
- Літаки російських авіакомпаній, що залишилися без технічного обслуговування через західні санкції, введені за повномасштабне вторгнення в Україну, продовжують ламатися під час польоту. Зокрема 2 грудня борт Airbus А321 “Аэрофлота”, що летів із Санкт-Петербурга до Москви, запросив аварійну посадку в аеропорту Шереметьєво. Рішення про екстрене приземлення було прийняте через відмову лівого двигуна.
- За даними ЗМІ, Росія просить у США дозвіл на придбання літаків Boeing за кошти зі своїх суверенних активів, які заморозили у Штатах та Європі після повномасштабного вторгнення РФ в Україну.
Іран пригрозив масштабною військовою відповіддю на нові санкції США після того, як Вашингтон заявив про намір запровадити найсуворіші фінансові обмеження в історії проти Тегерана.
Російський розвідувальний літак Іл-20, ймовірно, порушив повітряний простір Фінляндії на південь від острова Уто у Фінській затоці. Інцидент розслідує фінська прикордонна служба.
Парламентський комітет Словенії з питань безпеки перевіряє можливі контакти президентки країни Наташі Пірц-Мусар із російською розвідкою. Сама глава держави категорично заперечує будь-які зв’язки з російськими спецслужбами.
Президент Володимир Зеленський відреагував на російську атаку по торговельному центру в Кривому Розі, внаслідок якої загинули щонайменше 15 людей, а ще 130 постраждали. Серед поранених – 23 дитини.
Окружна прокуратура у Варшаві висунула євродепутату та лідеру “Конфедерації Корони Польської” Гжегожу Брауну чотири обвинувачення. Одне з них стосується зривання українського прапора з балкона міської адміністрації в Білій Підляській.