Російську агентку, що шпигувала за українською ППО на Донеччині, засудили на 15 років тюрми

Джерело: СБУ, Офіс генпрокурора
Агентку ФСБ, яка діяла на Донеччині, засудили до 15 років ув’язнення з конфіскацією майна. Зловмисниця шпигувала за українською ППО.
Засудженою є 36-річна жителька жительку Добропілля. Вона свого часу перебувала у розшуку за шахрайство та крадіжки, тому влітку 2023 року втекла на Житомирщину, де “залягла на дно”, щоб уникнути покарання.
Там жінка орендувала будинок, згодом її дистанційно завербували окупанти, коли вона шукала “легкі заробітки” у Телеграм-каналах.
Агентка відновила спілкування з колишніми земляками на Донеччині, під час побутових розмов телефоном розпитувала про розміщення та специфіку української ППО в регіоні. Ворог сподівався використати цю інформацію аби обійти українську протиповітряну оборону на східному фронті.
Правоохоронці затримали жінку в тимчасовому помешканні навесні 2024 року.
Зрештою суд визнав її винною за ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України (державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану). На вирок суду засуджена очікувала під вартою. У суді свою вину не визнала.
- 56-річному російському шпигуну із Сум винесли вирок – 15 років ув’язнення з конфіскацією майна, крім житла.
Учені розшифрували стародавній рукопис із циклу легенд про короля Артура і його вчителя Мерліна. Рукопис майже 400 років знаходився у палітурці юридичного реєстру з часів королеви Єлизавети I.
20 травня у ДБР поінформували про завершення розслідування у справі про держзраду колишнього заступника секретаря РНБО часів Віктора Януковича Володимира Сівковича. Експосадовець спільно з трьома російськими шпигунами він організував збір та передачу розвідданих російській стороні.
Речник оперативно-стратегічного угруповання військ “Хортиця” Віктор Трегубов повідомив, що російські війська намагаються з двох сторін підійти до Костянтинівки, що на Донеччині.
Манчестерський магістратський суд у Великій Британії ухвалив заарештувати американського співака Кріса Брауна у справі про напад у нічному клубі, що стався 2023 року.
Попри заяви глави РФ Володимира Путіна про “безпрецедентний” рівень партнерства з Китаєм та “безмежні” можливості для взаємодії двох країн, китайські інвестори різко скоротили інвестиції в Росію після повномасштабного вторгнення в Україну. Якщо у 2011–2018 роках у середньому Пекін щорічно інвестував у російські проекти $1,2 млрд на рік, то у 2022–2023 роках показник упав утричі — до $400 млн. Про це свідчить доповідь Інституту економік Банку Фінляндії, що розвиваються.