Російський уряд планує заборонити імпортний одяг та побутову хімію
Джерело: The Moscow Times
Ідея секретаря ради безпеки РФ Миколи Патрушева, що раніше запропонував обмежити постачання в Росію імпортних товарів, знайшла підтримку у російському уряді.
Зазначається, що нині мінпромторг РФ розглядає можливість запровадження заборони на імпорт деяких непродовольчих споживчих товарів, повідомив 9 листопада заступник голови відомства Віктор Євтухов.
Зокрема мовиться про обмеження аналогічні тим, що РФ ввела як так звані “контрсанкції” після незаконної анексії українського Криму та війни на Донбасі у 2014 році. Тоді до РФ заборонили ввезення м’яса, ковбаси, риби та морепродуктів, а також овочів й фруктів із Євросоюзу, США, Канади, Австралії, Норвегії та інших країн, котрі приєдналися до санкцій.
Нині ж під заборону можуть потрапити одяг, побутова хімія та інші непродовольчі товари, повідомив Євтухов. Він нагадав, що оборот непродовольчого роздрібу в Росії сягає 25 трлн рублів на рік, з яких 15 трлн припадає на імпорт.
Щоб ці 15 трлн залишалися у нас, ми говоримо про те, що необхідно думати про те, щоб вводити обмеження, особливо там, де ми виробляємо свою продукцію, — від побутової хімії до продукції легкої промисловості. Тут, на мою думку, обмеження з’являться, — сказав він.
Зараз Росія імпортує товарів приблизно на $20 млрд щомісяця — майже стільки, скільки до початку повномасштабної війни. У перші місяці після вторгнення в Україну постачання з-за кордону руйнувалися двічі, але потім відновилися до попередніх рівнів, зокрема завдяки так званому “паралельному імпорту”. У виданні нагадали, що ввезення товарів без дозволу правовласника легалізували в Росії наприкінці березня 2022 року.
Читайте також: Попри санкції, ЄС продовжує імпорт «важливих» металів із Росії на мільярди євро
ЦБ РФ прогнозує, що за підсумками 2023 року Росія імпортує товарів на $307 млрд — майже стільки ж, скільки у довоєнному 2021-му році ($304 млрд). Проте вже наступного року імпорт почне скорочуватися на тлі уповільнення економіки, зниження споживчого попиту та обвалу рубля.
- Економіка Росії продемонструвала свою стійкість, попри суворі санкції, що дало їй можливість спрямовувати кошти на військову машину.
- За даними фахівців, Росія, найімовірніше, зможе фінансувати війну ще рік. Однак якщо бойові дії затягнуться, уряду РФ доведеться зробити “важкий вибір”.
- 14 серпня російська грошова одиниця впала нижче 100 рублів за американський долар, а це означає, що він коштував менше одного цента – найдешевше з початку повномасштабного вторгнення в Україну. Валюта є однією з найгірших у світі цього року, поступаючись лише вічно проблемним аналогам: аргентинському песо, венесуельському болівару та турецькій лірі.
- Рубль ослаб на 23% стосовно долара цього року, відтак перемістившись у трійку найгірших ринків, що розвиваються, разом з турецькою лірою та аргентинським песо.
- 12 жовтня Сполучені Штати Америки запровадили санкції проти двох власників танкерів, які перевозили російську нафту вище встановленої межі ціни у 60 доларів за барель, яку погодили країни G7.
- 29 вересня уряд Великої Британії оголосив про нові санкції проти РФ у відповідь на російські фіктивні вибори на тимчасово окупованих територіях України.
- У Європейському Союзі обдумують новий, вже 12-ий пакет антиросійських санкцій. Він буде спрямований проти російської торгівлі та боротьби з ухиленням Росією від санкцій через треті країни.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.
Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.
Станом на вечір 30 вересня у Київській, Чернігівській та Житомирській областях, а також Києві запровадили аварійні відключення електроенергії внаслідок зумовленого російським обстрілом перевантаження обладнання.
30 вересня міністр закордонних справ Андрій Сибіга повідомив, що Україна ініціювала терміновий розгляд гуманітарної катастрофи в тимчасово окупованих Олешках на засіданні Постійної ради ОБСЄ.
За доказовою базою Служби безпеки довічний термін за ґратами з конфіскацією майна отримали двоє російських агентів. Засуджені на замовлення ФСБ коригували російський вогонь у п’яти регіонах України.