Російський уряд планує заборонити імпортний одяг та побутову хімію

Джерело: The Moscow Times

Ідея секретаря ради безпеки РФ Миколи Патрушева, що раніше запропонував обмежити постачання в Росію імпортних товарів, знайшла підтримку у російському уряді.

Зазначається, що нині мінпромторг РФ розглядає можливість запровадження заборони на імпорт деяких непродовольчих споживчих товарів, повідомив 9 листопада заступник голови відомства Віктор Євтухов.

Зокрема мовиться про обмеження аналогічні тим, що РФ ввела як так звані “контрсанкції” після незаконної анексії українського Криму та війни на Донбасі у 2014 році. Тоді до РФ заборонили ввезення м’яса, ковбаси, риби та морепродуктів, а також овочів й фруктів із Євросоюзу, США, Канади, Австралії, Норвегії та інших країн, котрі приєдналися до санкцій.

Нині ж під заборону можуть потрапити одяг, побутова хімія та інші непродовольчі товари, повідомив Євтухов. Він нагадав, що оборот непродовольчого роздрібу в Росії сягає 25 трлн рублів на рік, з яких 15 трлн припадає на імпорт.

Щоб ці 15 трлн залишалися у нас, ми говоримо про те, що необхідно думати про те, щоб вводити обмеження, особливо там, де ми виробляємо свою продукцію, — від побутової хімії до продукції легкої промисловості. Тут, на мою думку, обмеження з’являться, — сказав він.

Зараз Росія імпортує товарів приблизно на $20 млрд щомісяця — майже стільки, скільки до початку повномасштабної війни. У перші місяці після вторгнення в Україну постачання з-за кордону руйнувалися двічі, але потім відновилися до попередніх рівнів, зокрема завдяки так званому “паралельному імпорту”. У виданні нагадали, що ввезення товарів без дозволу правовласника легалізували в Росії наприкінці березня 2022 року.

Читайте також: Попри санкції, ЄС продовжує імпорт «важливих» металів із Росії на мільярди євро

ЦБ РФ прогнозує, що за підсумками 2023 року Росія імпортує товарів на $307 млрд — майже стільки ж, скільки у довоєнному 2021-му році ($304 млрд). Проте вже наступного року імпорт почне скорочуватися на тлі уповільнення економіки, зниження споживчого попиту та обвалу рубля.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.

Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.

Станом на вечір 30 вересня у Київській, Чернігівській та Житомирській областях, а також Києві запровадили аварійні відключення електроенергії внаслідок зумовленого російським обстрілом перевантаження обладнання.

30 вересня міністр закордонних справ Андрій Сибіга повідомив, що Україна ініціювала терміновий розгляд гуманітарної катастрофи в тимчасово окупованих Олешках на засіданні Постійної ради ОБСЄ.

За доказовою базою Служби безпеки довічний термін за ґратами з конфіскацією майна отримали двоє російських агентів. Засуджені на замовлення ФСБ коригували російський вогонь у п’яти регіонах України.