Росія кинула до 40 тисяч солдатів на Курщину

Джерело: Financial Times

Минулого тижня Росія оголосила, що розпочала операцію зі звільнення Курської області. Вона може зайняти не один місяць, оскільки кинутих у контрнаступ військ не вистачить, хоча їх уже приблизно вчетверо більше, ніж українці, вважають експерти.

Підсумковий успіх операції для Збройних сил України тепер залежатиме від того, яких втрат вони зазнають, захищаючи зайняту територію, вважають аналітики.

Президент Володимир Зеленський раніше давав зрозуміти, що Україна має намір утримувати територію, щоб використовувати як козир на можливих переговорах. Це означає, що ЗСУ взяли на себе “довгострокові зобов’язання”, каже військовий експерт Роб Лі, старший науковий співробітник Інституту вивчення зовнішньої політики. Це підтверджує особа, близька до російського військового керівництва.

З іншого боку, Курська операція завжди планувалася так, щоб війська, які брали в ній участь, могли швидко повернутися в Україну, якщо ситуація погіршиться, розповів газеті український військовий посадовець. Але зараз, за ​​його словами, ЗСУ справді готуються до оборони та захисту флангів і не мають наміру захоплювати нові території.

З українського погляду успіх Курської операції залежить від того, які сили виділить кожна зі сторін, каже Лі.

Зараз російській армії довелося направити під Курськ майже вчетверо більше солдатів проти приблизно 10 000 армійців ЗСУ, — правда, не з основної ділянки фронту на Донеччині, як, мабуть, сподівалися в Києві. Високопосадовець військової розвідки України сказав FT, що російське угруповання поки що налічує близько 38 000 осіб, включаючи кілька десантно-штурмових бригад, перекинутих з південного фронту.

За його словами, поки що російський контрнаступ не можна назвати “широкомасштабним”. Якщо Росія хоче досягти чогось більшого, ніж просто тактичних успіхів, їй доведеться направити з фронту додаткові боєздатні бригади, вважає розвідник.

З ним погоджуються військові аналітики. Росії буде потрібно набагато більше військових, а поки що дії її армії минулого тижня виглядали швидше як “промацування” української оборони.

Влада сфабрикувала псевдоекспертизу, яка звинувачує п’ятого президента Петра Порошенка у початку повномасштабного російського вторгнення, а також дискредитує зміни до Конституції щодо курсу України в НАТО.

Служба безпеки затримала залізничника-агента ФСБ, який шпигував за військовими ешелонами на сході України.

В Житомирі підліток, що готував теракт у центрі міста, визнав себе винним. Хлопця засудили на чотири роки позбавлення волі.

Словаччина та Угорщина написали спільний лист до Єврокомісії зі скаргами на Україну через нафтопровід “Дружба”.

Нещодавно медіа повідомили про нову українську далекобійну ракету FP-5 “Фламінго” дальністю понад 3 тисячі кілометрів. Після цього її стали порівнювати з радянським БпЛА Ту-141 “Стриж” та навіть заявляти, що ракету зробили на основі “Стрижа”.