Росія не змогла захистити режим Асада через великі втрати на війні в Україні – Байден
Джерело: Білий дім
Президент США Джо Байден заявив, що росіяни не змогли захистити режим Башара Асада у Сирії через великі втрати, які їм завдають українські військові.
“Також російська допомога Асаду не спрацювала. Це сталося тому, що Україна, яку підтримують американські союзники, звела стіну перед російськими силами, що вторглися. Завдаючи масових втрат російським силам”, – зауважив він.
Байден наголосив, що через це Росія і не змогла захистити свого головного союзника на Близькому Сході.
Глава Білого дому додав, що Іран і угруповання “Хезболла” також не змогли допомогти режиму Асаду через свої послаблені позиції.
“Іран спробував два рази атакувати Ізраїль. США зібрали коаліцію країн для захисту Ізраїлю та для того, щоб відбити ці атаки. Ці кроки не дозволили Ірану та “Хезболлі” підтримати режим Асада”, – сказав Байден.
За його словами, таким чином вперше ані Росія, ані Іран, ані “Хезболла” не змогли захистити “жахливий режим” у Сирії.
Нагадаємо, новообраний президент США Дональд Трамп заявив, що загальні втрати України з початку повномасштабної війни, розв’язаної Росією, складають 400 тисяч солдатів.
Тоді як президент України Володимир Зеленський повідомив, що з початку повномасштабного вторгнення Росії загинули 43 тисячі українських військових.
- Напередодні президент Володимир Зеленський заявив, що з початку Курської операції втрати України у порівнянні з Росією становлять 1 до 8.
- Водночас президент України Володимир Зеленський зреагував на повідомлення ЗМІ про те, що від початку повномасштабної російсько-української війни загинуло 80 000 захисників.
- Видання The Wall Street Journal, посилаючись на власні джерела, повідомило, що з 24 лютого 2022 року Україна втратила близько 500 000 захисників, з яких близько 80 000 вбитими та понад 400 000 пораненими.
Жінка разом із сином змогла пішки вийти з прифронтової Костянтинівки до Дружківки, подолавши небезпечний шлях разом із собакою та котом.
У квітні Україна здійснила 21 удар по російських нафтових об’єктах, що призвело до падіння виробництва нафтопродуктів у РФ до рівня 2009 року.
В Євросоюзі знову можуть повернутися до питання санкцій проти глави Російської православної церкви патріарха Кирила. У Києві вважають, що після зміни влади в Угорщині з’явився шанс просунути це рішення, яке раніше неодноразово блокував Будапешт.
Бельгія поінформувала Раду Європи про намір стати однією із держав-засновниць Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.
Центр протидії дезінформації заперечив інформацію про нібито запровадження в Україні “трудової повинності”, наголосивши, що жодних відповідних законопроєктів не існує.