Росія обнулила мито на експорт пшениці вперше з 2021 року
Джерело: Bloomberg
Росія скасувала експортне мито на пшеницю, намагаючись пожвавити продажі після різкого падіння обсягів експорту. Це перше таке рішення з моменту запровадження мита у червні 2021 року.
Міністерство сільського господарства РФ оголосило, що з 9 по 15 липня ставка мита становитиме нуль рублів за тонну. Для порівняння, з 2 по 8 липня мито становило 56,3 рубля (близько 70 центів). Ще пів року тому, у грудні, експортне мито на пшеницю сягало 4 769 рублів (60 доларів) за тонну.
У Росії діє система плаваючих мит на пшеницю, кукурудзу та ячмінь, які розраховують щотижня, залежно від співвідношення між базовими та ринковими цінами. Скасування мита свідчить про прагнення Кремля зберегти конкурентоздатність на світовому ринку.
За даними Російського зернового союзу, у червні РФ експортувала 1,12 мільйона тонн пшениці – це на чверть менше, ніж за аналогічний період минулого року. З липня 2024 по червень 2025 року очікуване падіння загального експорту становить 28%, або до 41,5 мільйона тонн.
Ще у травні віцепрем’єр Дмитро Патрушев визнав серйозне скорочення обсягів експорту зерна й закликав до негайних заходів для збереження частки на ринку. Тоді ж Міністерство сільського господарства заявило, що збереже механізм експортного мита, але змінить базові ціни, на основі яких воно розраховується.
На тлі посилення конкуренції на глобальному зерновому ринку і надлишку пропозиції, цей крок виглядає як спроба Росії не втратити позиції головного експортера пшениці.
- За оцінками аналітиків, Кремль тисне на Центробанк Росії через високу процентну ставку і з метою приховати інфляцію, спричинену війною РФ в Україні.
Сили оборони України уразили ворожі цілі, зокрема РЛС, на окупованих українських територіях та на території РФ.
Уряд Росії обговорює значне погіршення прогнозу економічного зростання на тлі посилення санкцій та повномасштабної війни проти України, що впливає на нафтові доходи країни.
У ніч на 25 лютого підрозділи Сил оборони уразили пускову установку зенітного ракетного комплексу С-400 “Тріумф”, бойову машину ЗРГК “Панцир-С1”, реактивну систему залпового вогню БМ-21 “Град” на тимчасово окупованих територіях Криму, Донецької та Запорізької областей.
Російські та іранські виробники нафти пропонують все більші знижки, конкуруючи за ту саму обмежену групу китайських покупців після того, як Індія відмовилася від закупівель підсанкційних енергоресурсів.
Вчора я написала статтю про те, як українська влада не зважала на попередження про повномасштабну війну з боку США та Британії і не підготувала військових та цивільних до неї.