Росія оголосила в розшук прем’єр-міністерку Естонії за «наругу над історичною пам’яттю»
Джерело: Reuters
Згідно з базою даних МВС Росії, російська поліція оголосила в розшук прем’єр-міністерку Естонії Каю Каллас та інших політиків за “наругу над історичною пам’яттю”.
Крім Каллас, до списку потрапили держсекретар Естонії Таймар Петеркоп і міністр культури Литви Сімонас Кайрис, згідно з базою даних міністерства.
Країни Балтії, які раніше були частиною Радянського Союзу, оголосили про плани знести радянські пам’ятники. У 2022 році Каллас заявила, що влада Естонії демонтує від 200 до 400 таких пам’ятників.
У відповідь голова Слідчого комітету Росії Олександр Бастрикін порушив кримінальну справу.
Своєю чергою, прессекретарка МЗС Росії Марія Захарова заявила: “Це тільки початок”.
“Злочини проти пам’яті визволителів світу від нацизму і фашизму повинні бути переслідувані”, – сказала Захарова.
Проте балтійські політики ризикують потрапити під арешт лише в разі перетину російського кордону.
Міністр культури Литви Сімонас Кайрис прокоментував оголошення його в розшук.
“Режим робить те, що він робив завжди: він намагається придушити свободу… і продовжувати створювати власну версію, яка суперечить фактам чи логіці. Я радий, що моя робота з розбирання руїн радянізації не залишилася непоміченою”, – сказав він.
- 9 грудня 2023 року на перетині вулиці Симона Петлюри та бульвару Тараса Шевченка фахівці КП “Київблагоустрій” демонтували пам’ятник Миколі Щорсу.
- 7 листопада невідомі у столиці облили пам’ятник Пушкіну червоною фарбою. Відповідна акція відбувається вже не вперше, вочевидь так активісти намагаються звернути увагу посадовців на необхідність пришвидшити дерусифікацію громадського простору.
- 10 листопада уряд прийняв рішення щодо виключення з Державного реєстру нерухомих пам’яток культурної спадщини національного значення пам’ятників російським та радянським діячам.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.
Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.