У Києві завершили демонтаж пам’ятника Миколі Щорсу (Фото)
Джерело: КМДА
Сьогодні, 9 грудня, на перетині вулиці Симона Петлюри та бульвару Тараса Шевченка фахівці КП “Київблагоустрій” демонтували пам’ятник Миколі Щорсу.
Бригада фахівців КП “Київблагоустрій” працювала над демонтажем 7-тонної конструкції протягом 6 годин. Це технічно складні роботи, для яких було залучено різну важку техніку та довелось частково перекрити рух транспорту на обох напрямках бульвару Тараса Шевченка.
Зображення: КМДА
Демонтаж відбувався зранку у вихідний день, щоб не паралізувати рух центральними вулицями міста.
Монумент буде зберігатись у Державному музеї авіації України ім. О. К. Антонова.
За даними КМДА, вже у столиці прибрали понад 60 пам’яток, пов’язаних з історією і культурою Росії та СРСР.
Зараз в місті працюють над об’єктами, з яких уряд зняв охоронний статус. Так, нещодавно демонтували пам’ятник Олександру Пушкіну.
Нагадаємо, що нещодавно уряд прийняв рішення про вилучення з Державного реєстру нерухомих пам’яток культурної спадщини національного значення пам’ятників деяким російським і радянським діячам, що дозволило запустити процеси їхнього демонтажу.
- Вранці 9 грудня у Києві стартував демонтаж пам’ятника Миколі Щорсу.
- 7 листопада невідомі у столиці облили пам’ятник Пушкіну червоною фарбою. Відповідна акція відбувається вже не вперше, вочевидь так активісти намагаються звернути увагу посадовців на необхідність пришвидшити дерусифікацію громадського простору.
- 10 листопада уряд прийняв рішення щодо виключення з Державного реєстру нерухомих пам’яток культурної спадщини національного значення пам’ятників російським та радянським діячам.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.
Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.