Росія розірвала угоду зі Швецією про обмін інформацією щодо ядерних установок
Джерело: розпорядження уряду РФ
Росія офіційно денонсувала угоду зі Швецією, котра передбачала оперативне інформування про ядерні аварії та регулярний обмін даними щодо атомних об’єктів. Відповідне розпорядження підписав прем’єр-міністр РФ Михайло Мішустін.
Мова про угоду між урядом СРСР і урядом Швеції, підписану 13 січня 1988 року у Стокгольмі. Вона набула чинності 3 квітня того ж року та була частиною реалізації Конвенції МАГАТЕ про оперативне оповіщення у разі ядерної аварії.
Документ зобов’язував сторони повідомляти одна одну про ядерні інциденти, які можуть призвести до транскордонного викиду радіоактивних речовин. Також передбачалося щорічне надання інформації про стан ядерних об’єктів, зокрема атомних електростанцій і сховищ відпрацьованого палива.
Угода охоплювала інциденти не лише на атомних станціях, а й під час транспортування, зберігання та використання радіоактивних матеріалів — включно з медичним, аграрним та космічним застосуванням.
Міністерству закордонних справ РФ доручили повідомити шведську сторону про припинення дії домовленостей.
Додамо, звіт Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру свідчить, що усі дев’ять ядерних держав – США, Росія, Велика Британія, Франція, Китай, Індія, Пакистан, КНДР та Ізраїль, у 2024 році продовжили інтенсивні програми модернізації, оновлюючи наявну зброю і додаючи нові її зразки.
- Президент Польщі Анджей Дуда закликав Сполучені Штати розглянути варіант розміщення ядерну зброю на території Польщі з метою стримування російської агресії.
- Раніше в РФ прокоментували можливе розміщення ядерного озброєння на території Фінляндії, заявивши, що Москва “не залишить без відповіді” такий крок.
- Британія почала переговори зі США щодо придбання винищувачів F-35A, здатних нести термоядерні бомби B61-12.
- Через свої імперські амбіції Росія становить найбільшу та найгострішу загрозу для країн НАТО. У разі “заморожування” війни в Україні, Москві знадобиться шість-десять років, щоб відновити свою армію. Протягом цього періоду Німеччина спільно з Альянсом повинні дати можливість своїм Збройним силам боротися з Росією. Тільки так можна буде зменшити ризик наступної війни в Європі.
У Сербії опозиційний рух “Студентський список” здобув перемогу на парламентських виборах. Багаторічний лідер країни Александар Вучич визнав поразку своєї партії, після чого тисячі людей вийшли на вулиці міст, щоб відсвяткувати результати голосування.
Президент США Дональд Трамп різко розкритикував Норвегію через те, що йому не присудили Нобелівську премію миру. Він назвав її “країною-смітником” та заявив, що не хоче бачити норвезьких іммігрантів у Сполучених Штатах.
Американська плавчиня Кетрін Брід стала першою людиною, яка пропливла вздовж усього узбережжя Каліфорнії. 33-річна спортсменка подолала близько 1450 кілометрів за 111 днів, щодня пропливаючи в середньому 16 кілометрів у відкритому океані.
Адміністрація президента США Дональда Трампа запропонувала колишньому прем’єр-міністру Угорщини Віктору Орбану розглянути можливість висунення на посаду генерального секретаря ООН. За повідомленнями, цю ідею також готові підтримати Росія та Китай.
В Україні набули чинності зміни у сфері виконавчого провадження, ініційовані Міністерством юстиції України. Серед іншого, реформа передбачає автоматизоване зняття арештів із банківських рахунків одразу після погашення заборгованості у виконавчих провадженнях. Головна практична перевага для громадян – повне скасування необхідності особисто контактувати з виконавцем та чекати на паперові постанови після того, як борг вже сплачений.