Росія скоїла 664 злочини проти медіа та журналістів з початку повномасштабної війни
Джерело: моніторинг ІМІ
З початку повномасштабного вторгнення Росія скоїла 664 злочини проти українських журналістів та медіа, свідчать дані Моніторингу російських злочинів проти журналістів та медіа Інституту масової інформації.
Лише за вересень-жовтень 2024 року зафіксовано 27 злочинів проти медіа та журналістів, які скоїла Росія. Мовиться про випадки вбивства, погрози, обстріли журналістів та редакцій медіа, кібератаки, юридичний тиск.
У вересні внаслідок російської агресії загинули двоє медійників:
- Станіслав Житницький – військовослужбовець, лінійний продюсер СТБ та Нового каналу.
- Вікторія Рощина – загинула в російському ув’язненні. Про її смерть стало відомо 10 жовтня 2024 року. Згідно з листом міністерства оборони Росії, отриманим її родиною цього дня, Вікторія померла 19 вересня. Вона була в списках на обмін. Правоохоронці кваліфікували кримінальне провадження про зникнення Рощиної як воєнний злочин, поєднаний з умисним убивством.
Станом на 24 жовтня в Україні внаслідок повномасштабної російської агресії загинув 91 медійник, 12 з них – під час виконання професійної журналістської діяльності.
З російського полону до України 18 жовтня в межах обміну повернувся військовослужбовець, журналіст і правозахисник Максим Буткевич. Він став другим українським журналістом, який був звільнений з російського полону у 2024 році.
- У всьому світі впродовж 2023 року під час виконання своїх обов’язків загинуло 45 журналістів. Це найнижчий показник з 2002 року, попри війну на Близькому Сході.
- За перші шість місяців 2024 року в Пакистані було вбито семеро репортерів, що є рекордною річною кількістю вбитих журналістів в країні.
- 16 липня у Луганській області загинув медійник, член НСЖУ та воїн з Рівного Костянтин Гнітецький. Росіяни вбили його внаслідок мінометного обстрілу позицій біля населеного пункту Діброва.
- На Донеччині 15 липня загинув фотокореспондент медіаагентства “АСС”, відеооператор Максим Шварцман на псевдо “Марвел”.
Москва готова до мирних переговорів з Україною на основі так званих “Стамбульських домовленостей”, заявив глава РФ Володимир Путін.
Під час саміту G7, президент США Дональд Трамп був “надзвичайно вражений та сповнений ентузіазму” через результати далекобійних атак України по цілях углиб території Росії. Також глава Білого дому погодився на посилення санкцій проти російського енергетичного сектору.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Москва більше не вважає США “об’єктивним посередником” у контексті війни проти України та звинуватив Вашингтон у посиленні тиску на Росію.
В Україні стартував перший етап трансформації Сил оборони, у межах якого запровадили нові мотиваційні контракти для військовослужбовців і цивільних.
Росія розглядає можливість імпорту бензину та дизельного пального, а також запровадження субсидій для стримування цін на тлі дефіциту, спричиненого українськими ударами по нафтопереробних заводах.