Росія втрачає позиції на ринку пшениці – розвідка
Джерело: СЗРУ
Експорт російської пшениці у липні–вересні 2025 року знизився на 29 % у річному вимірі – до 10,9 млн тонн. На цьому тлі прогноз постачань пшениці на зовнішні ринки у 2025 році зменшено до 43,4 млн тонн, зазначили у Службі зовнішньої розвідки України.
Тоді як у минулому маркетинговому році (2024–2025) РФ експортувала 53 млн тонн зерна, зокрема 44 млн тонн пшениці.
Серед основних чинників падіння назвали:
Слабший попит з боку основних імпортерів, передусім Єгипту. Покупці відкладають нові контракти, очікуючи зниження цін з $226 до $220 за тонну.
Посилення конкуренції. У 2025 році Аргентина може збільшити експорт пшениці до 13 млн тонн (10,4 млн тонн роком раніше), Австралія – до 25,5 млн тонн (проти 21,3 млн), тоді як ЄС здатен наростити обсяги до 32,4 млн тонн (28 млн у 2024 році). На ринках Північної Африки та Близького Сходу зростає присутність французьких постачальників.
Погіршення рентабельності російського експорту через зміцнення рубля та зростання внутрішніх цін. У вересні пшениця третього класу в РФ коштувала 14,5 тис. руб. за тонну, що на 4 % вище, ніж торік. Додатковим чинником стало підвищення мита на експорт пшениці на 30 % – з 495,9 руб. до 655,6 руб. за тонну з 24 по 30 вересня.
Збереження негативної динаміки експорту зернових послабить позиції РФ на світовому ринку, зменшить валютні надходження та посилить тиск на економіку, яка вже перебуває під санкціями, – зауважили у відомстві.
- Росія вивезла з тимчасово окупованих територій України вже 2,5 мільйони тонн пшениці нового врожаю.
- Росія з 2022 року вивезла з України близько 15 млн тонн зерна. У 2025 році окупанти планують зібрати на Луганщині приблизно 1 млн тонн зерна, здебільшого пшениці.
- Росія скасувала експортне мито на пшеницю, намагаючись пожвавити продажі після різкого падіння обсягів експорту. Це перше таке рішення з моменту запровадження мита у червні 2021 року.
Сотні українок повідомили про сексуальне насильство з боку російських військових за майже чотири роки повномасштабної війни. За словами правозахисників, реальна кількість постраждалих, ймовірно, значно більша.
У ніч на 25 лютого підрозділи Сил оборони уразили пускову установку зенітного ракетного комплексу С-400 “Тріумф”, бойову машину ЗРГК “Панцир-С1”, реактивну систему залпового вогню БМ-21 “Град” на тимчасово окупованих територіях Криму, Донецької та Запорізької областей.
24 лютого США не підтримали резолюцію ООН “Підтримка тривалого миру в Україні”. За документ проголосували 107 країн, проти виступило 12, зокрема РФ та Білорусь, тоді як утрималося – 51, зокрема США, Китай та Угорщина.
Український виробник безпілотників SkyFall нині веде переговори з Данією стосовно запуску виробництва на її території. Як зазначило Міністерство оборони скандинавської країни, у разі досягнення домовленостей SkyFall стане другою українською оборонною компанією, котра розгорне виробництво в Данії.
24 лютого міністр закордонних справ Андрій Сибіга привітав ухвалення Генеральною Асамблеєю ООН резолюції “Підтримка тривалого миру в Україні”.