Росіяни викрали подружжя з Мелітополя: дружина потрапила в кому і померла, чоловіка шукають

Джерело: Медійна ініціатива за права людини

Окупанти в Мелітополі викрали подружжя Тетяни і Олега Плачкових. Протягом пів року донька не знала, де її батьки. Згодом виявилось, що Тетяна – у комі. Вона померла, не дочекавшись дозволу вивезти її в українську лікарню. Зараз донька намагається знайти батька.

До початку повномасштабної війни Росії проти України Тетяна та Олег мали два кафе у Мелітополі та активно розвивали свій бізнес. Коли російські війська захопили місто, вони залишилися вдома разом із мамою Тетяни. Серед ночі окупанти вдерлися до їхньої оселі.

Увірвалися додому люди з автоматами, у спецодязі, одягли на батьків кайданки, забрали телефони, документи і повезли. Бабусю мою зачинили в кімнаті, наказали нікуди не виходити, – розповідає їх донька Людмила.

Викрадачі не приховували, що вони – з ФСБ, і протягом ночі незаконно обшукували житло, допитуючи маму Тетяни. Обіцяли повернути батьків після з’ясування обставин, але більше їх не бачили. Окупанти також проводили обшуки і допити колег, попереджаючи, що їм, можливо, доведеться свідчити проти Плачкових.

Майже пів року Людмила не знала, де її батьки, і жодні запити не дали результатів. У лютому 2024 року вона дізналася, що мама перебуває в реанімації мелітопольської лікарні – у комі. Лікарі не знали причини, але зазначили, що росіяни утримували Тетяну близько тижня перед госпіталізацією.

Ми не знаємо, де вона лежала, тому що медики кажуть, що пролежні – доволі значні. Можливо, щось робили з нею, щоб синці прибрати, – припускає Людмила.

Слідчий заборонив матері Тетяни зустрічатися з нею та перевести жінку до іншої лікарні, підозрюючи її у шпигунстві. Росіяни надали Тетяні “державну адвокатку” Олену Шаповалову з Мелітополя, яка перейшла на бік РФ та очолила окупаційну обласну колегію адвокатів.

Людмила звернулася до Міжнародного комітету Червоного Хреста за допомогою, але організація повідомила, що не має доступу до окупованих територій. Вона також просила ФСБ дозволити перевезти Тетяну до української лікарні, але 23 травня її мама померла у віці 51 року. Росіяни вказали причиною смерті пневмонію.

Людмила не знає, де її батько Олег, оскільки окупанти стверджують, що не утримують його. Вона чула, що батьків могли вивезти до Ростова, але не має підтверджень. Нині Людмила звертається до українських і міжнародних організацій для допомоги у пошуках батька.

  • Галина Глобчаста, староста сіл Макіївки та Греківки, у березні-квітні 2022 року опинилася в окупації. Через її патріотизм Галина стала мішенню для окупантів, які викрали, катували її в школі, де вона працювала. Зрештою їй з чоловіком вдалося втекти.
  • Фотографи Влада та Костянтин Ліберови оприлюднили світлини українських військових, котрі лиш нещодавно повернулися з російського полону. Виснажені, у російському полоні армійці втрачають по 20, 30, а дехто навіть 40 кг. Українська сторона дотримується Женевської конвенції і закликає світову спільноту примусити РФ до виконання міжнародних обов’язків.

Міжнародний Реєстр збитків оголосив про початок подання заяв у новій категорії A1.2 – “Вимушене переміщення за межі України”. Компенсація стосується тих осіб, котрі після 24 лютого 2022 року вимушено виїхали за кордон і не можуть повернутися через збройну агресію РФ.

Уряд Болгарії 12 лютого схвалив 13-й пакет військової допомоги Україні від початку повномасштабного вторгнення Росії.

23 лютого міністр енергетики Денис Шмигаль під час презентації п’ятої оцінки завданих збитків і потреб у відновленні України (RDNA5) заявив, що нині загальна потреба у відновленні та модернізації енергетичного сектору на наступні десять років становить $90,6 млрд.

Колишній головнокомандувач ЗСУ, а нині посол України у Великій Британії Валерій Залужний заявив, що класична модель мобілізації більше не відповідає реаліям сучасного поля бою, як це продемонструвала повномасштабна війна.

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський різко відреагував на заяви Будапешта про намір заблокувати фінансову допомогу Україні. Йдеться про позицію Угорщини щодо кредиту ЄС у розмірі 90 мільярдів євро та вимогу відновити роботу нафтопроводу “Дружба”.