Росії доводиться використовувати «сплячих» та неофіційних агентів через війну в Україні – The Guardian
Джерело: The Guardian
Аргентинське подружжя, яке мешкало в Словенії, мексикансько-грецький фотограф, який керував магазином пряжі в Афінах, а тепер і троє болгар, заарештованих у Великій Британії. За останній рік поліція і служби безпеки по всьому світу звинуватили багатьох людей, які живуть, здавалося б, звичайним життям, у тому, що вони, як виявилося, агенти або оперативники російської розвідки.
Багатьох інших звинуватили в передачі інформації Росії. Зокрема, подібна ситуація сталася з охоронцем британського посольства в Берліні, якого засудили до 13 років позбавлення волі, а також більше десятка людей, заарештованих у Польщі за звинуваченням у виконанні різних завдань для російської розвідки.
Як розповіли у виданні, багато чого про трьох болгар, яких затримали у Великій Британії за підозрами в шпигунстві, лишається невідомим. Їм висунули звинувачення, але суд над ними запланований лише на січень. При цьому британська влада досі не оприлюднила подробиць цих звинувачень.
“Однак з іншого боку зрозуміло одне: з моменту повномасштабного вторгнення РФ в Україну минулого року, Москві неодноразово доводилося вдаватися до більш ризикованих і менш традиційних методів шпигунства, зокрема, тому що багато шпигунів, яких вона прикривала дипломатичним статусом в Європі, були вислані з країн”, – пояснили співрозмовники видання.
Відомо, що всі три головні російські служби безпеки: ФСБ, СВР і військова розвідка ГРУ, розмістили своїх агентів за кордоном під дипломатичним прикриттям. Вони також використовували оперативників, які видавали себе за російських бізнесменів, туристів чи журналістів.
Однак війна ускладнила все це. За оцінками Центру стратегічних і міжнародних досліджень, за перші три місяці війни з російських посольств було вислано понад 450 дипломатів, більшість з них – з Європи.
“Час після початку вторгнення з усіма висилками був доленосним для російської розвідувальної системи, і вони намагалися замінити її різними речами”, – прокоментував один європейський розвідник.
У виданні зауважили, що багато способів, якими Росія послуговувалася раніше для проведення шпигунських операцій, стали недоступними. Коли у 2018 році Сергія Скрипаля отруїли “Новачком”, одразу стало відомо, що за цим стоять агенти ГРУ, які використовували російські паспорти, видані на підставних осіб, для отримання британських віз.
При цьому групі Bellingcat вдалося відстежити номери їхніх паспортів до конкретного паспортного столу в Росії, завдяки чому було ідентифіковано багато інших оперативників ГРУ, які використовували паспорти зі схожими серійними номерами.
Водночас з початком вторгнення російським громадянам стало набагато складніше отримувати візи для поїздок до Великої Британії або Шенгенської зони, а це свідчить про те, що людям на зразок агентів, які отруїли Скрипаля, тепер буде складно отримати візи, навіть якщо їхні зв’язки з ГРУ не будуть виявлені.
Все це, як зазначили у виданні, вказує на те, що Росія перейшла до активізації так званих “сплячих” агентів або до більш активної шпигунської роботи за допомогою неофіційних оперативників. Це можуть бути громадяни третіх країн або “нелегали” – російські оперативники, які видають себе за громадян третіх країн і роками ретельно вибудовують своє прикриття.
- Троє членів російського шпигунського угруповання, затриманих контртерористичною поліцією Великої Британії, мешкали в квартирі за 1,6 км від бази Королівських військово-повітряних сил, якою послуговуються міністри та члени королівської сім’ї.
- Обвинувачені у шпигунстві на користь Росії є громадянами Болгарії та були затримані в лютому у Великій Британії і з того часу перебувають під вартою.
Запорізька атомна електростанція цього тижня втратила зв’язок приблизно на 12 годин, що стало найбільш тривалим таким інцидентом від початку повномасштабного вторгнення.
28 травня президент Володимир Зеленський повідомив, що Швеція надасть Україні майже 400 мільйонів доларів в межах пакету військової допомоги.
Верховна Рада України 28 травня ратифікувала угоду про отримання кредиту Євросоюзу на €90 млрд та підтримала зміни до бюджету, котрі передбачають рекордне збільшення оборонних видатків.
Рада ЄС схвалила сьомий транш у межах європейського програми Ukraine Facility, що передбачає виплати Україні до 50 млрд євро у 2024-2027 роках.
Українська сторона продемонструвала європейським дипломатам окремі елементи російського ракетного комплексу “Орєшник”, що містить російські та білоруські компоненти, закликавши посилити санкційний тиск та обмежити доступ до іноземних складових.