Румунія формує план протидії гібридним загрозам РФ

Джерело: СЗРУ

Румунія завершує розроблення оновленої Стратегії національної оборони на 2026–2030 роки, яку до 26 листопада мають розглянути Вища рада нацоборони (CSAT) та парламент.

У відомстві зауважили, що документ стане першим сформованим у контексті зростання регіональної нестабільності через російсько-українську війну і закріпить позицію країни як ключового союзника НАТО на східному фланзі.

На відміну від Стратегії 2020–2024 років, що зосереджувалася на інтеграції зі стандартами Альянсу та модернізації армії, нова її версія визначає Росію головним джерелом гібридних загроз. Серед ключових напрямів – адаптація оборонного сектору до викликів у Чорноморському регіоні, поглиблення співпраці в межах НАТО та ЄС, а також посилення спроможностей у сфері кіберзахисту й протидії дезінформації. CSAT планує створити координаційну структуру та оперативні міжвідомчі групи для швидкого реагування на гібридні атаки.

Окремо нова Стратегія визначатиме корупцію загрозою нацбезпеці. Служба розвідки Румунії (SRI) отримає мандат передавати прокуратурі дані про корупційні правопорушення в межах конституційних норм.

Як зазначили у СЗРУ, у середньостроковій перспективі документ стане основою для модернізації оборонного сектору та посилення внутрішньої стійкості держави, що має зміцнити роль Румунії у європейській системі колективної безпеки.

Варто зауважити, раніше адміністрація президента США Дональда Трампа в односторонньому порядку припинила співпрацю з європейськими країнами у протидії дезінформації, що поширюється Росією, Китаєм та Іраном.

Європейські лідери висловили занепокоєння щодо цього кроку. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц закликав європейські країни “переглянути свої інтереси” у світлі змін у відносинах зі США. Водночас, за даними The Washington Post, деякі європейські посадовці вважали, що припинення співпраці може спонукати Європу до більшої самостійності у питаннях безпеки та інформаційної політики, хоча це супроводжується ризиками послаблення трансатлантичного партнерства.

Тоді як Польща закликала Європейський Союз розпочати у Сполучених Штатах кампанію для підвищення обізнаності американської громадськості, щоб протистояти російській дезінформації. У документі, підготовленому для зустрічі міністрів закордонних справ ЄС, Польща закликала до позитивних дій напередодні президентських виборів у США.

Читайте також: Росія отруює ЄС дезінформацією – Єврокомісія

Польські видання стверджують, що російські державні ЗМІ та онлайн-акаунти, пов’язані з Кремлем, поширюють дезінформацію, зокрема оманливий контент про імміграцію та безпеку кордону в США.

Польща заявила, що також була об’єктом численних спроб Росії дестабілізувати ситуацію та втручатися у вибори через її допомогу Україні.

 

Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна вважає, що Європі варто розглядати Україну як потенційного гаранта безпеки завдяки унікальному військовому досвіду.

Перша леді США Меланія Трамп сприяла поверненню шістьох українських дітей, котрі перебували на території Росії, до їхніх родин в Україні. 

Російський порт Приморськ на Балтійському морі, один з найбільших експортних портів країни, втратив щонайменше 40% потужностей для зберігання нафти через атаки українських безпілотників минулого місяця. Це підтвердили знімки з американських комерційних супутників.

За доказовою базою Служби безпеки 15 років тюрми з конфіскацією майна отримав агент ФСБ, котрий готував убивство посадовця міської ради на Запоріжжі в обмін на приватний будинок. Для цього він пройшов підготовку в навчальному центрі ФСБ, де отримав інструктажі з конспірації та ножового бою.

Скорочення видобутку нафти в Росії неминуче. Атаки України по портовій інфраструктурі, трубопроводах та НПЗ зменшили експортні можливості Кремля на 1 мільйон барелів на день, або на п’яту частину від загальної потужності, повідомили три джерела у галузі.