Санкції проти Порошенка і скандал із «Сенс Банком» – роль чиновниці НБУ Софіної та Уповноваженого президент Власюка

Директорка департаменту ліцензування Національного банку України Дарʼя Софіна, яка звільнилася перед обшуками НАБУ, причетна до тиску на Петра Порошенка і Міжнародний інвестиційний банк (МІБ). Вона також може бути повʼязаною з Уповноваженим президента України з питань санкційної політики Владиславом Власюком. Останній був позаштатним радником Володимира Зеленського з 2020 року, з квітня 2022 став секретарем Міжнародної робочої групи з питань санкцій проти Росії (так звана санкційна група Єрмака-Макфола), яку очолювали екскерівник ОП Андрій Єрмак та колишній радник президента США Майкл Макфол.

За даними видання Дзеркало тижня, в офіс президента Власюка привела радниця вже колишнього глави ОПУ Андрія Єрмака Дарія Зарівна, з якою вони разом навчалися. Згодом Власюк спрацювався з Єрмаком. Після скандальної відставки Андрія Єрмака Владислав Власюк був одним з імовірних кандидатів на посаду керівник ОПУ. У липні 2023 року Власюк увійшов до наглядової ради «Сенс Банку» (раніше «Альфа-банк») після того, як він був націоналізований і перейшов у власність держави. У серпні 2024 року президент Володимир Зеленський призначив Власюка уповноваженим з питань санкційної політики. Як стало відомо у ході розгляду поводу Порошенка до Зеленського у Верховному Суді, саме Власюк керував нарадою в Мінекономіки, яка легалізувала подання щодо санкцій проти Порошенка на розгляд РНБО.

Софіна і Власюк разом приймали участь у заході Київської школи економіки про «Експертну конференцію щодо впливу санкцій проти РФ», організовану за підтримки Уряду України та Санкційної групи Єрмака-Макфола. На панелі присутні Владислав Власюк і Дарʼя Софіна як ключові спікери з питань санкційної політики. Тут Софіна виступає ще як Координаторка санкційного проєкту НАЗК. Владислав Власюк же отримує гонорари, вищі за офіційну зарплатню, що підтвердив президент КШЕ Тимофій Милованов.

Дарʼя Софіна перейшла з НАЗК до НБУ у грудні 2022 року. Більше року вона очолювала новостворений напрям у структурі Департаменту фінансового моніторингу Національного банку – управління санкційної політики. З 9 травня 2024 року пішла на підвищення – очолила Департамент ліцензування НБУ. Як зазначалося на сайті НБУ, до сфери компетенції Софіної на посаді Директора департаменту ліцензування входило забезпечення реалізації функцій Національного банку в сфері реєстрації та ліцензування банків, небанківських фінансових установ, зокрема погодженням статутів банків і змін до них, ліцензуванням банківської діяльності, здійсненням узгоджувальних дій щодо керівників та власників банків, оцінкою структури власності банків, веденням Державного реєстру банків.

Серед іншого, до відання департаменту, який очолювала Софіна належав і “Сенс Банк”, довкола якого триває розслідування НАБУ та САП (справи «Форест Гамп» та «Феміда») щодо ролі “Сенс Банку” та його посадових осіб у відмиванні коштів на застави фігурантам проваджень Національного антикорупційного бюро. При цьому, до втручання НАБУ та САП, ані Нацбанк, ані Наглядова рада “Сенс Банку” не вживали заходів щодо припинення зловживань у фінансовій установі.

Софіна і Власюк разом приймали участь у заході Київської школи економіки, де Власюк отримує гонорари, вищі за офіційну зарплатню в ОП.

Після призначення директором Департаменту ліцензування саме Софіна підписала лист, на підставі якого ухвалювалося рішення щодо «небездоганної репутації» Петра Порошенка. Дарʼя Софіна також брала участь у засіданні Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності банків НБУ 28 квітня 2025 року, на якому ухвалили рішення про нібито «небездоганну репутацію» Порошенка. Відповідно до протоколу засідання, Софіна обґрунтовувала рішення про застосування обмежень до Петра Порошенка. Один з адвокатів п’ятого президента України назвав тодішнє рішення НБУ частиною політичного переслідування Порошенка: “НБУ за власною ініціативою вирішив розглянути питання про те, чи Порошенко є «особою з небездоганною репутацією», що є технічним терміном і означає можливість для НБУ вжити певних заходів щодо встановлення контролю над банківськими установами, в яких він є акціонером”.

21 жовтня 2026 року стало відомо, що працівники НАБУ проводять обшуки в Національному банку України. За інформацією медіа, процесуальні дії можуть бути повʼязані зі справою про відмивання коштів через націоналізований «Сенс Банк». Низка джерел також повідомила, що незадовго до обшуків Дарʼя Софіна звільнилась з Нацбанку і нібито терміново виїхала з України.

Дар’я Софіна згодом у Facebook підтвердила, що написала заяву на звільнення з Нацбанку незадовго до слідчих дій НАБУ. У своєму дописі в соцмережах вона заявила, що не виїжджала з України.

Нагадаємо, у середу, 21 жовтня Детективи Національного антикорупційного бюро України провели обшуки в приміщенні Національного банку України та за місцем проживання одного зі співробітників установи. У НАБУ наголосили, що поки що нікого не затримували та жодній особі не повідомляли про підозру. Інших подробиць у бюро не розголошують, посилаючись на необхідність збереження таємниці досудового розслідування.

В Україні набули чинності зміни у сфері виконавчого провадження, ініційовані Міністерством юстиції України. Серед іншого, реформа передбачає автоматизоване зняття арештів із банківських рахунків одразу після погашення заборгованості у виконавчих провадженнях. Головна практична перевага для громадян – повне скасування необхідності особисто контактувати з виконавцем та чекати на паперові постанови після того, як борг вже сплачений.

Директорка департаменту ліцензування Національного банку України Дарʼя Софіна, яка звільнилася перед обшуками НАБУ, причетна до тиску на Петра Порошенка і Міжнародний інвестиційний банк (МІБ). Вона також може бути повʼязаною з Уповноваженим президента України з питань санкційної політики Владиславом Власюком.

Дослідники припустили, що рукопис Войнича досі не вдалося розшифрувати, зокрема через неправильний порядок його сторінок. На їхню думку, середньовічний рукопис кілька століть читали не так, як було задумано спочатку.

Демократи у США планують розпочати нові розслідування щодо справи Джеффрі Епштейна, якщо отримають більшість у Конгресі після проміжних виборів 3 листопада. Вони мають намір перевірити дії адміністрації президента Дональда Трампа під час оприлюднення матеріалів справи, а також його зв’язки з покійним фінансистом, якого звинувачували в сексуальній експлуатації неповнолітніх.

Платформа оренди житла Airbnb запроваджує нові правила, які заборонятимуть власникам помешкань вимагати від гостей виконання частини домашніх справ. Зокрема, орендарів більше не можна буде зобов’язувати знімати постільну білизну, мити посуд або виносити сміття за межі території житла.