Сейм Латвії відтермінував вихід зі Стамбульської конвенції
Джерело: Евіка Сіліня/X
Прем’єр-міністерка Латвії Евіка Сіліня привітала рішення Сейму країни відтермінувати вихід зі Стамбульської конвенції.
Парламент Латвії проголосував за невизначене відтермінування виходу зі Стамбульської конвенції. Я вітаю це голосування. Це перемога демократії, верховенства права та прав жінок. Це перемога латвійського народу, – заявила Сіліня.
Глава уряду акцентувала, що Латвія є надійним партнером і союзником і залишається відданою європейським цінностям.
Latvian parliament has voted to indefinitely postpone the withdrawal from the Istanbul Convention. I welcome this vote. It is a victory of democracy, rule of law and women’s rights. It is a victory of the Latvian people. Latvia is a reliable partner and ally, and remains… pic.twitter.com/BW5AXc1KId
— Evika Siliņa 🇱🇻🇺🇦 (@EvikaSilina) November 5, 2025
Раніше президент Егілс Рінкевич зауважив, що Латвія може стати першою країною ЄС, яка відмовиться від міжнародної угоди з прав людини. Президент вважає, що це може суперечити принципам співпраці, закріпленим у договорах Євросоюзу.
Довідка. Стамбульська конвенція — це міжнародний договір Ради Європи, спрямований на запобігання насильству щодо жінок і домашньому насильству, захист постраждалих і притягнення винних до відповідальності. Повна назва документа — Конвенція Ради Європи про запобігання насильству щодо жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами. Її ухвалили 11 травня 2011 року в Стамбулі, і саме звідси походить назва.
Конвенція є першим юридично зобов’язуючим документом у Європі, який комплексно охоплює питання запобігання гендерно зумовленому насильству. Вона виходить із принципу, що насильство щодо жінок — це не приватна справа, а порушення прав людини. Держава, яка приєднується до конвенції, бере на себе зобов’язання не лише карати винних, а й створювати систему профілактики, допомоги та захисту постраждалих, включно з доступом до кризових центрів, гарячих ліній, психологічної та юридичної підтримки.
Окрему увагу документ приділяє питанню гендерної рівності як основі попередження насильства. Конвенція визначає, що дискримінація за ознакою статі, сексуальної орієнтації чи гендерної ідентичності сприяє насильству і має бути системно подолана через освіту, політику, право та соціальні практики. Вона також вимагає, щоб держава забезпечувала належну підготовку працівників поліції, медиків і суддів для ефективного реагування на такі випадки.
- Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Луюінець повідомив, що в Україні зафіксували 97 706 звернень про домашнє насильство. Він наголосив, що це серйозна проблема, яка часто залишається прихованою.
- Очільник Національної поліції України Іван Вигівський повідомив, що від початку року до поліції надійшло майже 244 тисячі заяв та повідомлень громадян щодо вчинення домашнього насильства, і це найпоширеніший вид гендерно зумовленого насильства в Україні.
- Мінсоцполітики презентувало новий інструмент, який допоможе вдосконалити протидію домашньому насильству в Україні – дашборд “гарячих ліній”.
Тимчасові сили ООН у Лівані (UNIFIL) висловили протест через дії ізраїльської авіації поблизу кордону. Військові Ізраїлю розпилили невідому хімічну сполуку, змусивши миротворців зупинити роботу та сховатися у безпечні місця на дев’ять годин.
Група правозахисних та юридичних організацій розпочала судовий процес проти адміністрації Дональда Трампа. Позов стосується січневого указу, який фактично заблокував видачу віз для громадян понад сімдесяти держав світу.
У Палаті представників США 2 лютого розпочався розгляд законопроєкту для відновлення фінансування урядових установ після часткового “шатдауну”. Остаточне голосування заплановане на вівторок, що дозволить уникнути тривалих перебоїв у роботі ключових відомств, включаючи Пентагон.
Мер Портленда Кіт Вілсон вимагає негайного виведення федеральних агентів ICE зі свого міста. Причиною став розгін денної демонстрації, під час якого силовики застосували газ та гумові кулі проти мирних громадян.
Президент Володимир Зеленський повідомив про офіційне визнання іранського Корпусу вартових ісламської революції (КВІР) терористичною організацією. Це рішення стало відповіддю на системну підтримку іранським режимом воєнної агресії та масоване використання безпілотників проти українських міст.