Сейм Литви ще на рік продовжив санкції проти росіян та білорусів
Джерело: LRT
Сейм Литви проголосував за продовження ще на рік національних санкцій проти громадян Росії та Білорусі. Зокрема, йдеться про обмеження щодо отримання віз, посвідок, придбання нерухомості тощо.
Документ, схвалений урядом, має підписати президент Гітанас Науседа.
25 квітня 109 депутатів Сейму проголосували за продовження дії закону про встановлення обмежувальних заходів через військову агресію РФ проти України. Двоє депутатів були проти, восьмеро утрималися.
Уряд Литви запропонував продовжити санкції, оскільки повномасштабна війна РФ проти України триває, і “причини, через які минулого року ухвалили цей закон, нікуди не зникли”.
Відповідно до закону, ухваленого минулого року, росіяни та білоруси обмежені в можливості отримати литовські візи та електронний статус резидента, можливість громадян Росії приїхати до Литви та придбати нерухомість додатково ускладнено, а їхні заявки на дозвіл на проживання в Литві також тимчасово не приймаються.
Ухвалений у четвер національний закон про санкції діятиме до 2 травня 2025 року. Одначе, документ, схвалений урядом, ще має підписати президент Гітанас Науседа. Торік він ветував такий закон через різні санкції проти громадян Росії та Білорусі, але Сейм відхилив це вето.
За даними Міграційного департаменту, наразі посвідки на проживання в Литві мають 62 тисячі осіб. З них 884 громадяни Білорусі та 15 тис. 678 громадян Росії.
- У Литві анулюватимуть посвідки на проживання для білорусів та росіян через часті поїздки на батьківщину, якщо ті їздитимуть на батьківщину більше одного разу на місяць. Відповідний законопроєкт внесли до Сейму.
- Литва може зайняти активну позицію у питанні повернення українських чоловіків призовного віку, які виїхали з країни. Як сказав міністр оборони Литви Лаурінас Кащюнас, будь-які заходи будуть розглядатися після оцінки дій Польщі у цій сфері.
- Міністерка внутрішніх справ Литви Аґне Білотайте повідомила, що у 2024 році Литва виділить 1,2 млрд євро на військову допомогу Україні.
Президент США Дональд Трамп хоче домогтися укладення мирної угоди між Україною та Росією в грудні 2026 року під час саміту G20, який має відбутися в його гольф-клубі поблизу Маямі. За словами радників американського президента, він розраховує організувати зустріч Володимира Зеленського та Володимира Путіна й домогтися підписання домовленостей, навіть якщо для цього доведеться посилити тиск на Київ.
Внаслідок чергової атаки РФ в Умані на Черкащині поранень зазнали п’ятеро осіб. Про деталі обстрілу 21 жовтня повідомила Державна служба з надзвичайних ситуацій.
Федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виключив можливість капітуляції України на тлі тиску США на Київ. За його словами, ФРН спільно з іншими європейськими країнами готові до переговорів у будь-який момент.
Ввечері 20 жовтня президент Володимир Зеленський заявив, що у межах врегулювання війни з РФ, Сполучені Штати розглядають гарантії безпеки, котрі передбачатимуть застосування принципу статті 5 Північноатлантичного договору.
21 жовтня у частині областей України вимушено застосовуватимуть заходи обмеження споживання.