Сейм Литви ще на рік продовжив санкції проти росіян та білорусів
Джерело: LRT
Сейм Литви проголосував за продовження ще на рік національних санкцій проти громадян Росії та Білорусі. Зокрема, йдеться про обмеження щодо отримання віз, посвідок, придбання нерухомості тощо.
Документ, схвалений урядом, має підписати президент Гітанас Науседа.
25 квітня 109 депутатів Сейму проголосували за продовження дії закону про встановлення обмежувальних заходів через військову агресію РФ проти України. Двоє депутатів були проти, восьмеро утрималися.
Уряд Литви запропонував продовжити санкції, оскільки повномасштабна війна РФ проти України триває, і “причини, через які минулого року ухвалили цей закон, нікуди не зникли”.
Відповідно до закону, ухваленого минулого року, росіяни та білоруси обмежені в можливості отримати литовські візи та електронний статус резидента, можливість громадян Росії приїхати до Литви та придбати нерухомість додатково ускладнено, а їхні заявки на дозвіл на проживання в Литві також тимчасово не приймаються.
Ухвалений у четвер національний закон про санкції діятиме до 2 травня 2025 року. Одначе, документ, схвалений урядом, ще має підписати президент Гітанас Науседа. Торік він ветував такий закон через різні санкції проти громадян Росії та Білорусі, але Сейм відхилив це вето.
За даними Міграційного департаменту, наразі посвідки на проживання в Литві мають 62 тисячі осіб. З них 884 громадяни Білорусі та 15 тис. 678 громадян Росії.
- У Литві анулюватимуть посвідки на проживання для білорусів та росіян через часті поїздки на батьківщину, якщо ті їздитимуть на батьківщину більше одного разу на місяць. Відповідний законопроєкт внесли до Сейму.
- Литва може зайняти активну позицію у питанні повернення українських чоловіків призовного віку, які виїхали з країни. Як сказав міністр оборони Литви Лаурінас Кащюнас, будь-які заходи будуть розглядатися після оцінки дій Польщі у цій сфері.
- Міністерка внутрішніх справ Литви Аґне Білотайте повідомила, що у 2024 році Литва виділить 1,2 млрд євро на військову допомогу Україні.
Уряд Південної Кореї передбачив у бюджетному запиті на 2027 рік $100 млн допомоги Україні. Кошти планують спрямувати через трастовий фонд НАТО, гуманітарні програми та програму підтримки країн, постраждалих від збройних конфліктів. Це рішення пов’язане з обіцянкою президента Лі Чже Мьона надати Україні комплексну допомогу на $100 млн, яку він оголосив у липні.
Російські атаки на промислові підприємства, енергетичну інфраструктуру та логістичні мережі дедалі сильніше тиснуть на економіку України. Зупинка металургійних потужностей і проблеми з експортом зерна скорочують доходи країни та посилюють дефіцит державного бюджету.
Рада Європейського Союзу продовжила на два роки, до 15 листопада 2028 року, мандат військової місії EUMAM, котра займається підготовкою українських військовослужбовців. На цей період місії виділили майже 300 млн євро.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц пов’язав підтримку семирічного бюджету Євросоюзу з готовністю всіх держав-членів фінансово допомагати Україні у 2027 році та надалі. Берлін вимагає спільних зобов’язань щодо покриття фінансового дефіциту Києва, який наступного року оцінюють у €70 млрд.
Після чотирьох з половиною років російської окупації 68-річний Сергій залишив Олешки під час евакуації 30 жовтня та возз’єднався з дружиною Ларисою, котра виїхала до Великої Британії ще у 2022 році.