Сейм Литви закликав запросити Україну в НАТО у 2024 році
Джерело: LRT
Сьогодні, 19 вересня, сейм Литви ухвалив резолюцію, в якій звернувся до країн НАТО із закликом запросити Україну до Північноатлантичного альянсу під час Вашингтонського саміту, який відбудеться у 2024 році.
За резолюцію проголосували 122 депутати Сейму Латвії.
У резолюції мовиться про те, що членство України в НАТО “зміцнить Альянс, буде набагато ефективнішим і коштуватиме менше, ніж нинішня підтримка України для самооборони”.
“За повної підтримки України практичними засобами, включно з політичною підтримкою НАТО, було б правильно запросити Україну приєднатися до НАТО “, – йдеться в ухваленій резолюції.
Голова комітету Сейму із закордонних справ Жигімантас Павільоніс зазначив, що у підготовці цього документу брали участь не лише литовські депутати, й ті, хто підписав Акт про незалежність Литви – Вітаутас Ландсбергіс, Емануеліс Зінгеріс, Альбінас Янушка, Пятрас Вайтекунас.
“Ми сподіваємося, що те, чого не вдалося зробити у Вільнюсі, вдасться домогтися у Вашингтоні протягом десяти місяців”, – зазначив Павільоніс.
Також він наголосив, що якщо членство України в НАТО не буде закріплено, існує загроза “поганого миру”, що позначиться і на безпеці Литви.
У резолюції зазначено, що членство України в Альянсі підтримується “абсолютною більшістю суспільства”.
“Запрошення України стати державою-членом НАТО чітко підтвердить, що Росія не має права вето на розширення НАТО і не може формувати “сірі” зони безпеки в Європі”, – йдеться у документі.
- 13 вересня президент Польщі Анджей Дуда запевнив, що перспектива вступу України до НАТО є абсолютно реальною. Він повідомив, що обговорюватиме питання із союзниками на сесії Генасамблеї ООН у Нью-Йорку.
- Речник Міністерства закордонних справ України Олег Ніколенко заявив, що розмови про можливий вступ України в НАТО в обмін на відмову від частини своїх територій є абсолютно неприйнятними.
- 12 липня відбулося перше засідання Ради Україна-НАТО у Вільнюсі.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.